Фортепіано відомий усім, а багато майбутніх виконавців знайомляться з музикою саме з цього інструмента. У магазині музичних інструментів “Паті на Хаті” кажуть, що українці купують піаніно та роялі майже так само часто, як гітари. Назва інструмента знайома кожному, однак не завжди зрозуміло, звідки вона походить і що означає.
Ми звернулися з цим питанням до консультантів “Паті на Хаті”: це люди з музичним досвідом, які, здається, знають усе про інструменти. Якщо треба про щось дізнатися — телефонуйте їм, як це зробили ми. Ще багато корисного можна прочитати на сайті — скільки коштує фортепіано (https://patinahati.com/ua/g126701787-pianino-fortepiano), як його вибрати, як налаштувати та ін.
Етимологія назви
Назва «фортепіано» походить від двох італійських слів: forte — «гучно» та piano — «тихо». З погляду лексики, це поєднання відображає унікальну особливість інструмента — здатність виробляти звуки різної гучності залежно від сили натискання на клавіші. Це було революційною якістю порівняно з попередніми клавішними інструментами, такими як клавесин чи орган, які могли відтворювати звук лише в одному динамічному регістрі.
Спочатку інструмент називався «gravicembalo col piano e forte», що в перекладі означає «клавесин з гучним і тихим звуком». З часом ця довга назва скоротилася до «фортепіано» — терміна, який став вживатись у XVIII столітті.
Еволюція назви та інструмента
Фортепіано з’явилося на світ на початку XVIII століття, і його винахід пов’язане з іменем Бартоломео Кристофорі, італійського майстра. У 1700 році він створив перший прототип, який використовував механізм молоточків для удару по струнах. Це дозволяло регулювати гучність звучання залежно від сили натискання на клавіші, що раніше було неможливим.
З часом фортепіано зазнало значних змін, що також відобразилося на його назві. З кінця XVIII століття до початку XIX століття воно стало основним інструментом для виконання камерної та сольної музики. На фоні цього відбулися зміни в конструкції інструмента, включаючи збільшення розмірів та покращення механіки.
Крім того, інструменту стали надавати нові назви залежно від його конструкції та використання. Наприклад, «гранд-піано» (або рояль) та «петит-піано» (або піаніно) позначають різні типи інструмента, які відрізняються за розміром та звучанням.
Назва різними мовами
В різних мовах назва також має свої особливості. Наприклад, французькою та англійською цей інструмент називається «piano», що спрощує його назву до одного слова, але при цьому зберігає суть звучання. Німецькою мовою його називають «Klavier», що в перекладі означає «клавішний», що також підкреслює його приналежність до класу клавішних інструментів. Італійці часто вимовляють його як «pianoforte». В іспанській мові, окрім звичного для Європи «piano», також існує термін «piano de cola», який позначає рояль і перекладається як «квадратне фортепіано».