У Києві перебуває безліч університетів різних напрямків. Київський національний університет культури, університет економіки та права “КРОК”, академія адвокатури України, академія кіно та нових медіа. Але незважаючи на таку велику кількість навчальних закладів все ж таки на першому місці серед них залишається Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Саме він має дуже довгу та цікаву історію. Саме до нього хочуть потрапити усі студенти з високими балами. І саме тому, варто познайомитись із цим університетом трохи ближче. Далі на kyivone.
Передісторія цього університету
Ідея заснування університету в Києві виникла в можновладців на початку XIX століття, одразу після відкриття подібних закладів у Казані та Харкові. Однак втілювати в життя план створення університету влада розпочала тільки в 1833 році, після закриття двох найбільших навчальних осередків Вілінського навчального округу: Кремінського ліцею Новолуння та імператорського Вілінського університету. Саме ці навчальні заклади стали основою для нового університету.
З Кременця до Києва було переведено бібліотеку, в якій зберігалося близько 34 378 екземплярів книг, хімічна лабораторія з усією апаратурою, гербарій із понад півтори тисячі видів флори, клас фізики, у якому було близько 250 приладів, нумізматичний клас, де було близько 17 000 монет, зоологічний з його 20 000 експонатів та 450 предметів мистецтва з образотворчого класу. У 1848 році з Вільно було переведено медикологічну академію з матеріально-технічною базою, переважно викладачами та бібліотекою. Згодом КНУ отримав у власність й решту ліквідованого університету, зокрема величезну кількість його визначної бібліотеки.
Історія університету у другій половині ХІХ століття
Хоч університет й існував з початку ХІХ століття, але робота йшла не надто активно. Жвава науково-педагогічна діяльність у київському університеті розпочалася лише у другій половині ХІХ століття та пов’язується з проведенням ліберальних реформ 1860 років та веденням у 1863 році нового університетського статуту. У цей час було розширено автономні права навчального закладу, відкрито 15 нових кафедр, збільшилась кількість викладачів та, звичайно ж, студентів. З усіх куточків Європи до Києва було запрошено 90 нових викладачів, на кафедрах почали залишати талановитих студентів, щоб ті продовжували науково-педагогічну діяльність.
Саме завдяки реформам вже тоді Київський національний університет стає потужним навчально-освітнім центром загальноєвропейського значення. Чисельність студентів у 1830-1840 роках становила лише 500 осіб, переважна більшість яких була поляками, а у 1883 році в університеті навчалася вже 1700 студентів, основа яких становила саме українці. Викладацьку та наукову діяльність здійснювали 160 професорів та доцентів. При університеті налічувалося 45 навчальних допоміжних закладів: дві обсерваторії, ботанічний сад, три госпітальні та два клінічні відділення при міській лікарні, дві бібліотеки, дев’ять лабораторій та анатомічний театр.
Наукова діяльність професорів університету проводилася в тісному контакті із зарубіжними науковими центрами та видатними вченими світу. Широко практикувалися закордонні наукові відрядження, публікації в іноземних газетах та журналах, робота із закордонними колегами, спільні наукові відкриття тощо. Однією з форм підтримки культурних зв’язків було обрання відомих вчених та діячів культури почесними членами університету.
Головна місія університету у XIX столітті
За визначенням першого ректора М. Максимовича київський університет сприймається на рівні одного із символічних визначень України, створених всіма поколіннями його наставників та вихованців. Багато пунктів актуальні навіть у ХХІ столітті.
Основними цілями університетів у XIX столітті вважалося:
- Здійснення підготовки лідерів, здатних до прогресивних суспільних звершень, реалізації українського проєкту в загальному контексті цивілізаційного прогресу.
- Забезпечити формування в Україні нового класу, зайнятого переважно виробництвом знань, індустрії знань для прискореного переходу від індустріального до глобального інформаційного суспільства.
- Прямим призначенням Київського університету є виконання ролі центру незалежної громадської думки, духовно-морального авторитету суспільства. Зокрема, створення філософії української держави, залучення та пробудження нереалізованого потенціалу нації.
- Поєднувати лідерство в інтелектуально-освітній, науковій, культурно-духовній сферах з місією громадського служіння. Щодо цього сутність та призначення університету чи не краще відображає думку М. Пирогова. Ця людина стверджувала, що університет показує сучасне суспільство, в якому він живе, більше, ніж інші установи. Якщо дивитися на університет набагато глибше, то можна буде впевнено визначити дух суспільства і все суспільне прагнення. Як вважав Пирогов, багатьом варто придивитися до навчальних закладів різних країн, адже суспільство видно в університеті як у дзеркалі.
- Також, на думку першого ректора Київського національного університету, навчальний заклад має бути форпостом духовних, світоглядних, національних засад, універсальних людських прав і свобод, критеріїв людяності як стратегічного ресурсу повноцінного розвитку України. Виходячи з того, що в умовах глобалізації традиції, культура та історія – запорука недопущення національного знеособлення. Україну можна побудувати тільки на основі спільних цінностей, а не звичайних попиту та пропозиції кадрового ресурсу.
Маючи усталене бачення майбутнього української демократії, верховенства права та гуманізму, європейських життєвих та освітніх стандартів, університетські інтелектуали покликані виступати авторитетним прикладом у цьому для всього українського народу, творити великі ідеї, культурні сенси в тому числі масового виміру, а також визначати критерії відповіді на складні національні запити.
Саме це є головною місією університету, чого він не повинен уникати. Навпаки, йому варто постійно та відповідально затверджувати своє лідерське призначення, відтворювати та наближати до життя суспільні запити.
Саме Київський національний університет імені Тараса Шевченка має всі необхідні передумови для переходу до нової якості від потужного, але справжнього оригінального закладу до освітнього наукового культурного духовного центру не лише всеукраїнського, а й світового масштабу. У цьому вже бачать свою мету ректор та викладачі університету у ХХІ столітті на найближчі 10-20 років. Хоча вже зараз можна побачити його вплив на сусідні країни.
Найпопулярніший серед відмінників
Результати багатьох досліджень говорять про те, що абітурієнти, які отримують 200 балів на зовнішньому тестуванні, віддають перевагу Київському національному університету імені Тараса Шевченка. При цьому в загальному рейтингу популярності вишів він посідає лише 5 місце. Можливо, багато хто через страх не подає документи сюди, адже планка в університеті дуже висока.