Ця стаття про сучасну українську бібліотеку, яка є не просто інформаційним центром, а місцем, де переплітаються культура, наука та історія. Детальніше про заснування, складні етапи, відродження та розвиток Бібліотеки Києво-Могилянської академії далі на kyivone.
Заснування
Бібліотека Києво-Могилянської академії ー це головна бібліотека університету “Києво-Могилянська академія”, де зібрана величезна кількість історичної, наукової та навчальної літератури. Знаходиться вона у Києві на вул. Григорія Сковороди, 2. За історичними даними, ця бібліотека з’явилася у XVII столітті. Працювати вона почала приблизно у 1615 році. Вже тоді бібліотека Києво-Могилянської академії була однією з найбільших бібліотек Східної Європи та відігравала важливу роль у поширенні знань на теренах нашої країни.
Варто зазначити, що вагомий внесок у розвиток бібліотеки зробив український освітній, церковний та політичний діяч Петро Могила. Саме завдяки йому у свій час значно зріс бібліотечний фонд. Зауважимо, що перед своєю кончиною він заповів бібліотеці власну колекцію книг ー загалом приблизно 2200 видань. У 1665 році під час воєнних дій бібліотеку майже всю знищили, колекція Могили теж частково була пошкоджена.
Подальша діяльність
До XVIII століття бібліотека почала поступово розбудовуватися та розширятися. На той період фонд нараховував близько трьох з половиною тисяч книжок, серед них: велика кількість друкованих видань, а також рукописів, наукових праць, лекцій, хронік, літописів, а також ряд рідкісних видань. Для поповнення бібліотеки Академія активно співпрацювала з іноземними книговидавцями. На початку XVIII століття бібліотека вже мала близько семи тисяч примірників ー деякі з них закуповувалися, а деякі були подаровані. Зауважимо, що у 1775-1780-х роках бібліотека сильно постраждала під час значних пожеж, тому вдалося зберегти лише 1670 томів. Згодом бібліотеку Києво-Могилянської академії об’єднали з бурсацькою, яку Микола Миколайович Бантиш-Каменський відкрив у 1768 році для незаможних студентів. Завдяки об’єднанню книгозбірня бібліотеки становила вже близько дванадцяти тисяч книжок, серед них були: видання з літератури, граматики, медицини, математики, історії, географії, філософії, астрономії, публіцистики, богослов’я, а також словники.
Нова ера
У 1817 році Києво-Могилянська академія закрилася, після чого весь бібліотечний архів передали Київській духовній семінарії, яка надалі розпоряджалася та користуватися ним. Вже у XIX столітті у бібліотеці налічувалося близько 150 тисяч томів. Зазначимо, що під час радянських часів значну кількість книг було втрачено.
Бібліотека відновила своє першочергове існування у 1991 році, після відновлення Національного університету “Києво-Могилянська академія” (НаУКМА). Завдяки дарам та пожертвам бібліотека значно “ожила”.
З 1992 року Бібліотека Києво-Могилянської академії почала формувати книжкові фонди, сучасна бібліотека налічує вже близько 1 мільйон примірників. Частина книжок фонду ー українською мовою, а інша частина ー іноземними. Зауважимо, що понад 70% фонду складають книжки, подаровані з різних країн світу. Серед основних фондів можна виділити такі, як: Науковий архів, Фонд рідкісної книги, Меморіальна бібліотека Омеляна Пріцака, Електронний архів eKMAIR тощо.
Бібліотечна статистика
- Станом на 2024 рік, загальний фонд бібліотеки складає 999 120 примірників;
- Загальний друкований фонд — 737 088 примірників;
- Загальний електронний фонд — 262 032 назв ресурсів;
- Електронний каталог ~ 376 857 записів;
- Науковий архів — 27 фондів архівних документів;
- Основний фонд періодичних видань — 98 484 примірників;
- Основний книжковий фонд — 596 037 примірників;
- Загальна кількість відвідувань — 1 300 671 особа;
- Загальна кількість книговидач за рік — 2 232 309.