Практично протягом всього існування Радянського Союзу в Україні діяли різні організації та окремі люди, які відстоювали права людини та хотіли пробудити свідомість громадян з метою відновлення незалежності нашої держави. Одним з них був Михайло Спиридонович Мельник. Далі на kyivone.
Початок громадської діяльності
Михайло Спиридонович Мельник народився 14 березня 1944 року село Ординці Погребищенського району Вінницької області. Так вказано у паспорті. Але насправді датою народження був листопад 1943 року поруч зі святом Михайла.
Він був істориком, поетом. Також входив до Української Гельсінської групи. Його авторську книгу з історії України було вилучено співробітниками КДБ.
Михайло Спиридонович народився у селянській сім’ї. Після закінчення історичного факультету київського університету працював учителем у школі Тетіївського району, а пізніше у Погребській школі Броварського району. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР, але дисертацію захистити не встиг. Його було виключено з інституту за декламування своїх віршів біля пам’ятника Кобзарю з нагоди річниці його перепоховання. За рік після цього, у 1973 році, Михайла Спиридоновича було звільнено зі столичної школи, де він працював учителем.
З цієї причини йому довелося працювати лише на тих роботах, які були дозволені органами держбезпеки. Зазвичай, можна було заробляти на життя, працюючи або сторожем, або займаючись чимось схожим і низькокваліфікованим. Але це не зупиняло його бути активним громадянином. Зокрема, він брав участь в акціях протестів, які були націлені на розголос факту переслідування українських письменників та правозахисників. Про порушення прав людини він намагався друкувати навіть у пресі.
14 липня 1978 року Михайло Спиридонович відправив з Погребів до Києва у справах. Однак там, на автостанції “Дарниця” (поряд зі станцією метро “Чернігівська”) його затримали та обшукали. Правоохоронці, якщо їх так можна назвати, хотіли інкримінувати йому пограбування крамниці.
24 жовтня того ж року співробітники КДБ провели з ним розмову, у якій йшлося про те, що Михайла Спиридоновича можуть влаштувати на хорошу роботу за спеціальністю. Але в обмін на це він повинен обірвати будь-які зв’язки з Оксаною Яківною Мешко.
У 1976 році утворюється Українська Гельсінська група, до складу якої увійшли такі видатні постаті, як Василь Стус, Євген Сверстюк, Левко Лук’яненко, Оксана Мешко та ін. У 1978 році до цієї групи долучився і Михайло Мельник, який також був її кореспондентом.
Під пильним поглядом КДБ
У лютому 1979 року Михайло Спиридонович запропонував для публікації кільком українським газетам лист-звернення щодо необхідності втрутитися у справа Василя Овсієнка. Менше, ніж за місяць у деяких опозиціонерів, які мали відношення до Олександра (Олеся) Бердника, відбулися обшуки. Не оминула участь і Михайла Мельника. Співробітники держбезпеки забрали весь творчий та науковий архів, всі результати його багаторічної копіткої праці. Арешт залишався справою часу.
Однак за три дні після обшуків, уночі 10 березня 1979 року, дружина Галина знайшла Михайла Спиридоновича у погребі мертвого.
Поховання Михайла Спиридоновича відбулося 11 березня в селі Погреби. Але і тут не обійшлося від контролю – співробітники КДБ слідкували, щоб ніхто зайвий не зміг прийти попрощатися. Його друзі та інші члени Української Гельсінської групи були затримані при спробі відвідати похорон. Комусь просто було закрито вхід, а ось декого було доставлено у відділення КДБ та міліції, де їх допитували та обшукували. Це, зокрема, Оксана Мешко, Павло Стокотельний, Микола Горбаль, Євген Обертас.
Єдиний уцілілий від обшуку екземпляр збірки віршів Михайла Спиридоновича “Календар пам’ятних дат” був вилучений 23 березня 1979 року у Григорія Міняйла, якого затримали на вулиці й піддали особистому обшуку.
Уже після смерті Михайла Спиридоновича, у квітні 1981 року, з його дружиною Галиною декілька разів бесідували співробітники Київського управління КДБ, застерігаючи її від “неблагонадійних” знайомств, тому що до неї постійно приїздила сім’я правозахисника Юрія Бадзьо, який в ті роки відбував термін за свої політичні погляди.
Указом Президента України від 8 листопада 2006 року № 937 Мельника Михайла Спиридоновича (посмертно) нагороджено орденом “За мужність” І ступеня. На честь Михайла Спиридоновича в місті Бровари названо вулицю (колишня вул. Володимира Коккінакі). На 32 позачерговій сесії Зазимської сільської ради 26 квітня 2022 року вулицю Дружби народів у рідному селі Погреби було перейменовано на честь Михайла Спиридоновича Мельника.