Кондитерська Жоржа: як у Києві з’явилися солодощі?

Цукерки, тістечка та торти є невід’ємним доповненням святкового столу та улюбленими ласощами киян протягом багатьох століть. Вперше вони з’явилися у місті наприкінці ХІХ століття. Тоді лише почала активно розвиватися торгівля та з’явилися перші магазини. Серед них у центрі Києва була і кондитерська фабрика Жоржа. Як вона з’явилася, що там продавали і чому не збереглася досі на kyivone.

Відкриття кондитерської «Жоржа»: як у центрі Києва розпочалася торгівля солодощами?

У 1860-х роках Хрещатик став популярним місцем для торгівлі. Туди почали приїжджати купці з інших українських міст та країн світу. Наприклад, греки продавали там східні солодощі. Це стало початком розвитку кондитерського бізнесу у Києві. Німець на ім’я Георг Дортенман став одним з перших підприємців, який зайнявся випуском солодощів. Він хотів, щоб вони були українського виробництва, і успішно реалізував свою ідею.

У 1872 році він відкрив магазин з солодощами на перехресті Прорізної та Хрещатика. Георг дав коротку і просту назву своєму закладу — «Жорж». Нова будівля була збудована на місці грецького базару, тому багато киян вже добре знали, куди саме йти за солодощами.

Для того щоб привернути увагу киян до нової кондитерської, німецький бізнесмен вирішив зробити її красивою як всередині, так і зовні. 1886 року він запросив талановитого художника Михайла Врубеля для створення дизайну нового приміщення. На той час він уже мав подібний досвід і паралельно займався розписом Софіївської церкви.

Що купували кияни у кондитерській «Жоржа»?

Сучасний дизайн та великий вибір солодощів зробили кондитерську улюбленим місцем киян. Особливо часто її відвідували ті з них, які багато заробляли. Вони могли дозволити кожного разу купувати щось смачне собі, для сім’ї чи знайомих.

Наприкінці XIX століття вважалося престижно відвідувати цю кондитерську у центрі Києва. На її вітринах завжди було багато різних цукерок, тортів, випічки та солодощів. Найпопулярнішими з них були шоколадні цукерки у вигляді тварин, музичних інструментів та людей. Їх дуже любили діти і тому щоразу розглядали, проходячи повз кондитерську.

Також кияни приходили сюди напередодні свят за тортами та тістечками, які були прикрашені незвичайними візерунками та доповнені різними начинками. Їх готувала команда молодих кондитерів за новими на той час рецептами українських та іноземних фахівців у сфері кулінарії.

Таким чином, кондитерська «Жоржа» почала приносити великий дохід вже через кілька тижнів після відкриття. Про неї дізналися по всьому Києву, а вітрини регулярно привертали увагу перехожих новими солодощами. Того ж року її власник Георг Дортенман захворів, поїхав на лікування та помер. Після цього доля нового закладу склалася інакше.

Як змінилася кондитерська після зміни власника?

Коли німецький бізнесмен помер, кондитерською одразу ж зацікавилися інші підприємці. Оскільки вона була дуже прибутковою та привабливою на вигляд, її одразу ж викупили. Кондитерська стала власністю Марте Берто та Луї Вірту, а приміщення, де вона знаходилася, дісталася російській страховій спільноті. Його працівники вирішили зробити тут реконструкцію. Спеціально для цього вони запросили київського архітектора Владислава Городецького.

За його ініціативою було збудовано 2 поверхи з вежею. Саме такою залишилася кондитерська на старих радянських фотографіях. Як і раніше, її продовжували відвідувати переважно багаті кияни. Наступні роки дохід закладу значно збільшився. Відомо, що він становив 2 % від доходу всіх підприємств Києва. Судячи з того, що в XIX столітті тут проживало 500, 000 чоловік, а в кондитерській працювало лише 25, це були дуже великі гроші.

Дозвіл кондитерської «Жоржа»: чому вона перестала працювати?

Після зміни власників кондитерська ще довго працювала на Хрещатику, а частину доходів її власники перераховували незаможним дітям. Вона була відкрита навіть у період війни, незважаючи на значне зниження доходів. Але все кардинально змінилося 1919 року, коли бізнесменам потрібно було сплачувати величезні податки. Новому власнику кондитерської П. Зевальду призначили податок розмірів 50, 000 рублів, які він не міг заплатити.

Згідно з відомостями істориків, його розстріляли. А коли Київ був тимчасово окупований у 1941 році, німці замінували Хрещатик та підірвали цілу низку об’єктів. Згодом серед зруйнованих будівель виявилася кондитерська.

More from author

Історія переїзду Маріупольського університету до Києва

У результату повномасштабного вторгнення низка вищих навчальних закладів була змушена змінити місце розташування, переїхавши у західні області України. Разом з цим, Маріупольський державний університет...

Історія Парламентської бібліотеки

У Києві знаходиться велика кількість важливих закладів загальнодержавного значення. Серед них є кілька бібліотек. Це Національна бібліотека України імені В. В. Вернадського та Національна...

Освіта під час Другої світової війни

Освіта має не тільки соціальне, але й політичне значення. Адже через навчання та виховання можна здійснювати завуальовану агітацію та пропаганду. Окрім того, під впливом...
.,.,.,.,.