У цій статті ми зануримося у життя відомого та надзвичайно талановитого митця Казимира Малевича, художника, якого світ знає завдяки картині “Чорний квадрат” ー символу авангардного мистецтва XX століття. Детальніше про його дитинство та ранню любов до творчості, становлення, професійну творчу діяльність та мистецьку спадщину читайте далі на kyivone.
Ранні роки
Казимир Северинович Малевич ー видатний український художник. Народився Казимир 11 лютого 1879 року в Києві, у родині Людвіки та
Северина Малевичів. Родина була багатодітною, налічувала чотирнадцять дітей. Батько працював на цукровому заводі. Митець змалку проявляв любов до малювання, однак батько був категорично проти такої професії, вбачаючи у синові майбутнього цукровара. Підтримувала хлопця лише мати, навіть купувала фарби та професійні пензлі. Надзвичайно важливою подією для Малевича-молодшого стало знайомство з Петербурзькими професійними художниками, які приїхали у Харківську губернію малювати ікони у місцевому соборі. Приблизно у 1894 році у Конотопі, де тимчасово проживала його родина, хлопець почав свої перші аматорські творчі кроки. Професійно вчитися малювати хлопець почав у 1895 році у Київській мистецькій школі, а закінчив навчання у 1897 році. До того, на прохання батька, юнак закінчив ще агрономне училище.
Подальша діяльність: велике визнання
Після навчання митець деякий час працював на залізниці на Курщині, паралельно малював. Там згодом зустрів свою дружину, проте їх спільна доля не склалася. На початку 1900-х років Казимир Малевич переїхав до Москви, де зосередився на малюванні, зокрема покращував свої навички в студії Ф. Рерберга та студії живопису. Зазначимо, що у цей період митець працював у таких художніх стилях, як: експресіонізм, футуризм, кубізм. Також брав участь у виставках, представляючи такі роботи, як: “Врожай”, “Селяни в церкві” тощо. Згодом Казимир Малевич став одним із перших митців, хто започаткував абстрактне мистецтво. Саме легендарна картина “Чорний квадрат”, яка стала відома всьому світу, була виконана у супрематизмі, напрямі абстракціонізму. Вперше картина побачила світ у 1913 році, була представлена у вигляді декорації до опери “Перемога над Сонцем”. 7 грудня 1915 року картина була виставлена на білому тлі й стала визнаною. З 1919 року по 1927 рік митець працював у сфері освіти, був директором Інституту художньої культури в Ленінграді та викладав у художній школі у Білорусі.
У 1927 році Казимир повернувся до рідного Києва, де деякий час публікувався у журналі “Нова ґенерація” та займався творчістю. До 1930 року здійснював викладацьку діяльність у Київському художньому інституті (тепер НАОМА). Варто зазначити, що з ним працювали такі особистості, як: Володимир Татлін, Василь Касіян, Федір Кричевський, Вадим Меллер, Олександр Богомазов, Вадим Меллер, Михайло Бойчук та Віктор Пальмов.
Малевич планував залишатись та працювати у Києві, проте через політичні труднощі, зокрема репресії, змушений був переїхати знову до Ленінграда. Проте й там він не знайшов спокою. Політична ситуація ще більше погіршилася, тому митець мав намір виїхати до Європи до того ж надовго. Цей факт підтверджує вивезення всього напрацьованого роками архіву, який, до речі, у наші дні зберігається у Берліні. У результаті, доля склалася інакше: все ж надовго він не виїхав. У 1930 році Казимир повернувся до Ленінграда, де його заарештували, звинувативши у польському шпигунстві. Малевич зазнав у в’язниці страшних катувань, відомо, що йому запускали воду у сечогінний канал. 15 травня 1935 року у віці 56 років видатний український художник Казимир Малевич помер через онкологію простати, що спричинили катування. Поховали його у тому ж Ленінграді. Деякий час місце поховання було не визначено, проте після Другої світової війни могилу знайшли у колгоспному полі. У 1988 році Казимиру Малевичу встановили неподалік від місця поховання монумент.
Казимир Малевич залишив нам чудову мистецьку спадщину, зокрема такі картини, як: “Чорний квадрат”, “Людина, що біжить” або “Селянин поміж хрестом і мечем”, “Супрематична композиція 1”, “Динамічний супрематизм”, “Корова і скрипка”, “Письмовий стіл і кімната”, “Голова селянської дівчини”, “Точильник або Принцип мигтіння”, “Зимовий пейзаж”, “Купальниці”, “Квіткарка” тощо.