Ця стаття про відому українську постать. Його картини стали відомими на весь світ, а ім’я — синонімом таланту й новаторства в українському мистецтві. Мова йтиме про відомого українського живописця Олександра Мурашка. Детальніше про його ранні роки, становлення та період визнання далі на kyivone.
Ранні роки: непросте дитинство
Олександр Олександрович Мурашко ー відомий український живописець. З’явився на світ Олександр 26 серпня 1875 року в українській столиці у неповній родині, адже мати Марія Крачковська народила хлопця не бувши одруженою. Деякий час мати була відсторонена від дитини, тому до семи років хлопчину виховувала бабуся, що мешкала у невеликому містечку на Чернігівщині. Згодом дитину забрав до себе дядько. Пізніше, за ініціативою матері, Олександр переїхав до неї та вітчима Олександра Мурашка, знаного іконописця у Чернігів. Маючи власну майстерню, вітчим активно залучав пасинка до мальовничих робіт.
Дізнавшись про проведення робіт у Володимирському соборі, Мурашко-старший разом зі всією родиною переїхав до Києва, де оселився на вулиці Малій Житомирській, 14, наразі ця будівля є історичною пам’яткою міста. У столиці вітчим займався оформлювальними роботами: виготовляв церковні меблі, ґрунтував стіни, а також здійснював позолотні та малярні роботи. Зазначимо, відомо, що нижні колони іконостаса виготовлені саме у майстерні іконописця Мурашка. У цей період юний Олександр мав змогу спостерігати за роботою таких видатних художніх майстрів як-от: Михайлом Васильовичем Нестеровим, Віктором Михайловичем Васнецовим тощо. Важливо зазначити, що саме у цей часовий проміжок на молодого Мурашка й звернули увагу як на худорлявого, сором’язливого хлопця з великим потенціалом.
Подальші роки: невимовне бажання стати художником
Надалі для Олександра Мурашка малювання стало улюбленою справою. Він мріяв стати великим художником та пов’язати з цим своє життя. Проте таких великих амбіцій не поділяв вітчим, який хотів залишити хлопця працювати в майстерні іконопису. Через конфлікт Олександр-молодший змушений був піти працювати й заробляти собі самостійно на життя. Єдиний, хто підтримував наміри юного Олександра ー це рідний брат вітчима, український художник та педагог Микола Іванович Мурашко. Завдяки подальшому впливу Миколи, а також Михайла Васильовича Нестерова, Віктора Михайловича Васнецова, вітчим змінив свою думку, ба більше, дав кошти та дозволив юному Олександру їхати за мрією до Петербурга.
Навчання та визнання
У 1894 році Олександр Мурашко вступає до Вищого художнього училища та згодом навчається у видатного художника Іллі Юхимовича Рєпіна, частково переймаючи його манеру роботи. Перші помітні роботи з’явилися в жанрі портретного живопису, переважно в стилі реалізму. Після поїздки до Європи, зокрема Парижу, під впливом місцевої культури талановитий художник делікатно перейшов дещо до імпресіоністичного стилю. Згодом Олександр переїхав до Мюнхену, де активно почав працювати над удосконаленням своїх навичок. У Франції чоловік пробує працювати у стилі модерн. Назад до Петербурга Мурашко повернувся на початку 1900-х років, відразу ж взявшись закріплювати побачене. Вже у 1906 році з’являється його знакова картина під назвою “Карусель”, яка приносить йому світове визнання. Картина отримала золоту медаль та була вивішена на Мюнхенській міжнародній виставці. Самого ж митця почали запрошувати до великих міст Європи. Згодом світу був представлений ряд творчих виставок, у таких містах як: Дюссельдорф, Кельн та Берлін. Варто зазначити, що саме завдяки своїй діяльності Мурашко не тільки популяризував свої роботи, але й свою країну, вивівши українське мистецтво на значно вищий рівень.
Серед відомих творів відомого українського художника Олександра Мурашка можна виділити такі, як: “Жінка з квітами”, “Автопортрет”, “Праля”, “Портрет старої жінки”, “Біля ставка. Портрет Маргарити Мурашко”, “Селянська родина”, “Портрет професора Адріяна Прахова”, ”Зима”, “Парижанки. Біля кав’ярні”, “Дівчина в червонім капелюшку” тощо.
Відомий художник пішов із життя несподівано для всіх. 14 червня 1919 року у віці сорока чотирьох років митця вбили пострілом у потилицю. Тоді місцева преса писала, що це були бандити. Поховали Олександра Мурашка на Лук’янівському цвинтарі, що у Києві.