Коли бізнес у Києві зіткнувся з найглибшою кадровою кризою XXI століття, класична вища освіта опинилася перед жорстким викликом: університети роками випускали дипломованих фахівців, які не мали реального уявлення про виробничі процеси. Далі на kyivone.
Саме тому дуальна освіта, де гармонійно поєднуються 30% академічної теорії та 70% практики на підприємстві, стала для столичних вишів чи не єдиним виходом. Компанії почали набирати амбітних студентів ще з III чи IV курсу, закриваючи власні вакансії без тривалого онбордингу.
Права та переваги студентів дуальної освіти

Для українського ринку праці такий підхід став революційним, адже офіційний пілотний проєкт Міністерства освіти та науки України таки дав юридичну базу для тристоронніх договорів. Студенти отримали можливість водночас отримувати і студентський квиток, і трудову книжку зі строковим договором, що гарантувало:
- зарплату;
- збереження академічної стипендії;
- зарахування часу роботи до страхового стажу.
Дослідження Київської школи економіки та Міністерства освіти й науки України демонструють вражальні цифри: понад 80% роботодавців, які ризикнули запровадити дуальні програми, підтвердили скорочення термінів адаптації молодих дипломованих спеціалістів: від року до кількох тижнів. Попри складнощі столичні флагмани довели, що ця модель здатна працювати навіть в умовах жорстких викликів.
Київський політехнічний інститут імені Сікорського: від студентів до оборонних інженерів

Майбутній спеціаліст у Київському політехнічному інституті імені Сікорського отримує можливість ще до диплома попрацювати над практичними завданнями. На підприємстві йому доводиться розбиратися з реальним обладнанням, технологіями та вимогами виробництва, а поруч працюють фахівці, які знають ціну кожному технічному рішенню. З 2024 року виш уклав 83 договори про дуальну освіту, програми охопили 16 факультетів.
Серед партнерів – такі підприємства, як:
- Метінвест;
- ДТЕК;
- Procter & Gamble;
- Епіцентр;
- Ajax Systems;
- Bosch.
Студенти не лише відбувають практику, а й долучаються до реальної роботи, виконують технічні завдання під керівництвом досвідчених інженерів та викладачів. Особливе значення така підготовка має для оборонної промисловості. Україні потрібні інженери-конструктори та радіотехніки, які здатні працювати над складними розробками, не витрачаючи перші роки після випуску на освоєння професії.
Університет створив спеціальні програми для підприємств оборонно-промислового комплексу. Студенти старших курсів бакалаврату й магістратури кілька днів на тиждень працюють за гнучким графіком у конструкторських бюро та долучаються до проєктування оборонних систем. Навіть теми курсових і дипломних робіт визначають не лише навчальні плани, а й конкретні потреби оборонних заводів.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка та SoftServe

Раніше університетська освіта й робота в IT-компанії існували ніби окремо: студенти виконували лабораторні завдання, а реальні проєкти чекали на них вже після випуску. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка цей бар’єр почали долати завдяки співпраці SoftServe з факультетами інформаційних технологій та комп’ютерних наук. Студентів старших курсів стали залучати до міжнародних команд розробників, де працювали над комерційними проєктами клієнтів або внутрішніми R&D-продуктами компанії. За цю роботу вони щомісяця отримували зарплату на рівні junior-інженера.
Важливо й те, що робота у SoftServe не залишається поза університетською програмою. Між викладачами вишу та керівниками компанії є домовленість про те, як оцінювати результати студентів. SoftServe готує офіційні звіти, де відзначають:
- опановані практичні навички;
- виконані завдання;
- здатність працювати у команді.
Викладачі враховують ці результати й виставляють оцінки з профільних дисциплін. Студентам вже не треба шукати перше робоче місце, що досить нелегко. Адже всі роботодавці хочуть спеціалістів із досвідом. За умовами програми після захисту диплома випускник може отримати пропозицію залишитися у SoftServe без додаткових співбесід і випробувального терміну.
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана та KPMG

Студент економічного факультету може добре знатися на правилах бухгалтерського обліку, розбиратися у податках і складати фінансові звіти. Але робота аудитора починається там, де потрібно перевірити документи компанії, знайти помилку у розрахунках і зрозуміти, чому цифри у звітності не збігаються. У Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана таку підготовку забезпечує співпраця вишу з міжнародною аудиторсько-консалтинговою компанією KPMG в Україні.
До програми можуть долучитися майбутні фахівці з:
- обліку та оподаткування;
- фінансів;
- банківської справи та страхування.
Але претендентам доводиться долати конкурсний відбір, який передбачає тести з професійних знань, перевірку рівня володіння англійською мовою та кілька співбесід із партнерами компанії. У KPMG студентам доводиться працювати за графіком, який залежить не лише від розкладу занять, а й від завантаженості аудиторів. Вони отримують оплату на рівні молодших фахівців, медичне страхування та доступ до внутрішніх навчальних платформ KPMG. А місяці роботи університет зараховує як виробничу практику.
Київський національний університет будівництва та архітектури й “Сільпо”: на реальних об’єктах Києва

Зміною вентиляції, встановленням промислових холодильників та переплануванням залів опікуються інженери. Їм треба розрахувати навантаження, налагодити обладнання, подбати про тепло й повітря та водночас – не допустити зайвих витрат електроенергії. Для студентів Київського національного університету будівництва та архітектури ця робота стала складником навчання завдяки співпраці вишу з мережею “Сільпо”.
Старт програми відбувся у серпні 2026 року, залучили майбутніх:
- інженерів-будівельників;
- фахівців із теплогазопостачання;
- спеціалістів із систем вентиляції та енергоефективності.
Провідні інженери та технічні директори “Сільпо” приходять до студентів із кресленнями та розповідають про промислові холодильні системи, рекуперацію тепла та автоматизацію. Але знайомство з професією не обмежується лекціями. Старшокурсники беруть участь у технічному нагляді під час реконструкції супермаркетів і роботах з оптимізації енергоспоживання будівель. За виконану роботу отримують офіційну зарплату.
Камені спотикання дуальної освіти: чому складно дійти згоди?

Домовитися про дуальну освіту університету та компаніям часом легше, ніж організувати її так, щоб всі залишилися задоволеними. Адже якщо студент вже працює за фахом, це не означає, що кожен викладач згодиться зарахувати робочі завдання замість навчальних робіт. Через це доводиться окремо домовлятися про відвідування занять, терміни здавання робіт та індивідуальний графік. Іноді оформлення таких змін триває кілька місяців, а студент крутиться як може. Адже компанія чекає на нього на робочому місці, а університет – на парах і заліках.
У керівництва виникають інші проблеми, бо:
- Досвідчений інженер або тімлід має не тільки виконувати власну роботу, а й пояснювати студентам виробничі процеси, перевіряти їхні завдання та виправляти помилки. Таке наставництво забирає 15–20% його робочого часу. Якщо компанія не доплачує за таку роботу, навчання молодого фахівця фактично тримається на ентузіазмі працівників.
- Університети не можуть віддати весь навчальний час під потреби роботодавців, бо вимоги акредитації Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти зобов’язують зберігати загальноосвітні дисципліни.
Компанії ж хочуть, щоб студенти більше часу витрачали на конкретні професійні завдання. І поки ці вимоги не вдається узгодити, дуальна освіта залежить не лише від партнерських договорів, а й від того, чи здатні зацікавлені сторони поступатися правилами.
Майбутнє дуальної освіти у Києві: чи стане навчання першим кроком до роботи?

Дуальні програми вже охоплюють IT, фінанси та інженерію, але потреба у підготовлених працівниках є також у медицині, соціальній роботі, освіті та багатьох інших галузях. Якщо університети почнуть активніше співпрацювати з роботодавцями, можливість поєднувати навчання з оплачуваною роботою отримають студенти значно більшої кількості спеціальностей.
Але для цього недостатньо тільки підписати ще кілька договорів із компаніями. Потрібно, щоб:
- студенти могли без конфліктів між розкладом і роботою виконувати свої обов’язки;
- викладачі визнавали результати практичної підготовки;
- підприємства мали час і вільних спеціалістів для наставництва.
Це особливо важливо для України, де через демографічні втрати та міграцію багатьом галузям дедалі складніше знаходити працівників. Дуальна освіта не розв’яже цю проблему повністю, але допоможе молоді раніше входити у професію, а компаніям – не шукати місяцами фахівців. І від того, наскільки університети та бізнес зможуть налагодити таку співпрацю, залежить, чи стане цей формат звичним складником вищої освіти у Києві.
Джерела:
- https://biz.nv.ua/ukr/sviy-biznes/dualna-osvita-v-ukrajini-i-kadrova-kriza-yak-universiteti-i-biznes-formuyut-spilniy-rinok-kadriv-50553164.html
- https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3943253-u-kpi-iz-novogo-navcalnogo-roku-za-dualnou-sistemou-gotuvatimut-fahivciv-opk.html
- https://www.knuba.edu.ua/news/knuba-ta-silpo-rozpochynayut-spivpraczyu-inzhenerna-praktyka-dualna-osvita-ta-lekcziyi-vid-providnyh-fahivcziv
- https://kse.ua/news/mon-i-kse-prezentuvali-doslidzhennya-pro-dualnu-osvitu/
- https://kneu.edu.ua/ua/news_main/kpmg1/
- https://vctr.media/ua/softserve-razom-z-troma-ukrayinskymy-universytetamy-zapuskayut-dualne-navchannya-145382/
- https://writerworks.com.ua/blog/shho-take-dualna-osvita-i-chomu-vona-stane-trendom/
