Лев Веніамінович Люльєв – видатна особа у світі інженерії. Саме він створив немало систем протиповітряної оборони та зенітних ракетних комплексів, які зробили значний внесок у військову справу того часу. Детальніше про ранні роки та інженерну діяльність Лева Веніаміновича далі на kyivone.
Ранні роки
Лев Веніамінович Люльєв – відомий радянський вчений-інженер, конструктор. Народився Лев 4 березня 1908 року у Києві у простій родині повитухи та ремісника. Дитинство хлопчини було не простим, адже точилася Громадянська війна та революційні події. Майбутній вчений закінчив сім класів, після чого через відсутність фінансів пішов працювати у механічну майстерню, де й здобув цінні знання по роботі з металом.
Процес становлення
Пізніше Люльєв почав працювати у Київському механічному заводі, де удосконалив свої знання та вміння. Саме тут Лев почав цікавитись дещо складнішою діяльністю – машинобудуванням. Аби краще розумітися у цьому, чоловік почав самостійно вивчати матеріал, проте все ж згодом зрозумів, що без кваліфікованої вищої освіти не обійтися. Тому незабаром Лев Веніамінович вступає до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, де вчиться у видатних педагогів та вчених тих часів, таких як: П. Рабцевича, М. Кравчука, К. Сімінського тощо. Після захисту диплома юнака відправляють працювати до Українського науково-дослідницького інституту сільськогосподарського машинобудування. Амбітний Люльєв не побачив тут перспектив, тому невдовзі переїхав до Росії, де почав працювати інженером в Мотовіліхинському артилерійському заводі №172. Тут він гарно себе проявив, тому невдовзі став інженером-конструктором.
Новий етап
1930-ті роки відкрили нові можливості для Лева Люльєва, адже його перевели до артилерійського заводу № 38, а згодом до дослідно – конструкторського бюро № 8 заводу Калініна. Саме тут під керівництвом Михайла Логінова чоловік почав працювати над створенням різноманітних артилерійських конструкцій та невдовзі стає очільником секції артилерійських конструкцій.
Важливо зазначити, що приблизно у 1939-их роках Лев Веніамінович чудово проявив себе як інженер та науковець, вперше в СРСР розробивши оптичні приціли для зенітних установок, а також автоматичну зенітну гармату калібру ЗІК – 25. Через воєнні дії відбулося багато змін, зокрема Лев Люльєв став заступником головного конструктора заводу ім. Калініна. Через тодішні складнощі на фронті, заводу поставили важливу задачу: швидко виготовити спеціальні міліметрові зенітні гармати, які б ефективно боролися з танками. Саме завдяки роботі Люльєва, потрібна зброя почала виготовлятись із потрібною швидкістю, завдяки застосуванню ним різноманітних новаторських технологій та оминанню традиційних етапів виробництва. За дуже короткий термін зброя була готова й успішно використовувалася військами СРСР. Важливо зазначити, що саме зброя Люльєва була однією з найефективніших у боротьбі з противником.
Нові винаходи
У 1940-і роки відкрили нові можливості. Саме у цей період виникла потреба у виготовленні стратосферних гармат. Довгий час нікому цього зробити не вдалося, проте у 1947 році саме Леву Люльєву вдалося створити подібну систему КС-19, яка непогано виконувала свої функції. Проте дещо пізніше науковцю вдалося створити ще кращу версію – КС-30, за що отримав Сталінську премію.
Згодом інженер зосередився над розробкою зенітно-ракетної зброї. У 1958 році науковець створив унікальну на той час ракету 3М8, яка забезпечувала захист сухопутних військ від авіаційних нападів. Під кінець 1960-х років завод, яким керував Лев Веніамінович, став офіційно називатися Свердловським машинобудівним конструкторським бюро “Новатор” Міністерства авіаційної промисловості СРСР. Крім вищезазначеного, Люльєв займався також створенням крилатих ракет, серед них: 3М51 “Альфа”, 3М14 “Калібр”, РПК-7 “Вітер”, 3М10 “Гранат” тощо. Також науковець займався розробкою ракет для підводних човнів, а також зенітно-ракетної зброї нового покоління, такої як: С-300 та С-200.
Загалом, варто зазначити, що за період своєї діяльності інженер створив багато винаходів, які були надзвичайно корисними та цінними. За що отримував багато премій та нагород, серед них: орден “Знак Пошани”, орден Червоної Зірки, ордени Трудового Червоного Прапора, Ленінську премію, звання Героя Соціалістичної Праці та багато іншого. Помер видатний учений-інженер 1 листопада 1985 року у віці 77 років.