На початку 19 століття юнаки та дівчата здобували окремо освіту в гімназіях. Тому існували чоловічі та жіночі гімназії. За правилами на той час для дівчат університетів не передбачалося. Але були найвищі курси для жінок, де вони могли далі навчатися. Далі на kyivone.com.
Відкриття жіночої гімназії
У січні 1860 р. було відкрито першу у Києві жіночу гімназію. Її називали Фундуклеївською жіночою гімназією. Тому що І.Фундуклей, меценат та багатій, а також колишній губернатор Києва зіграв важливу роль у долі навчального закладу. Він віддав свою садибу та прилеглі будівлі під гімназію по вул.Б.Хмельницького 6. А також виділяв регулярно власні кошти на утримання закладу.
На урочистому відкритті гімназії перебував князь І.І.Васильчиков, генерал-губернатор Києва. Він був присутній як офіційна особа і як батько. Бо його дочка, Віра, була однією з учениць першої гімназії. На відкритті було 30 учениць різних станів, їхні батьки та родичі, вчителі, духовенство.
Оплата навчання та благодійні пансіони
Навчання було дороге, оплата 25 руб. на рік. Але у 1909 р. її збільшили до 80 руб. Проте і ця сума була великою для дівчат з малозабезпечених сімей. Але їх звільнило від щорічних внесків Товариство допомоги незаможним дівчатам. Воно було засноване 1882 р. Товариство виділяло щороку 1200 рублів. Деяким давали місця у пансіоні для проживання та недорогі обіди.
Графиня Євдокія Левашева, дружина графа В.В.Левашева, генерал-губернатора Києва, відкрила пансіон, у якому проживало в середньому 60 дівчаток. Вихованок проводжали до гімназії на навчання класні дами. А у пансіоні вони виконували уроки, відпочивали. Також дівчаток вчили співати, танцювати, грати на музичних інструментах та вишуканим манерам.
Десять малозабезпечених учениць гімназії жили в пансіоні “Сулімова”, яке знаходилося на вулиці Лютеранській, буд. 16. Є.Васильчикова, дружина князя, генерала-губернатора І.І.Васильчикова, заснувала цей заклад у 1859 р. Вона ж і була у 1852 р. керівником Товариства, яке допомагало бідним. Цю будівлю Катерина Васильчикова прийняла у спадок від У.С.Ловцової. Першим чоловіком якої був А.А.Суліма. Вона не мала своїх дітей і передала будинок, створений Сулимою, благодійному Товариству.
Гімназистки оплачували за пансіон 10 руб. у місяць. В оплату входила вартість їжі та кімнати. Істотну частину грошей на пансіон збирали за підпискою. Щомісячний внесок у сумі 5 рублів давало право стати членом товариства. А киянам, які вносили по 10 руб., надавали почесне звання члена товариства. Через час суми зросли до 18 рублів та 36 рублів на рік. Додатково Катерина Васильчикова проводила різноманітні концерти, бали, вистави, аукціони, лотереї. Частина із зібраних коштів йшла на життя пансіону.
Низка бізнесменів допомагала дівчатам з небагатих сімей безкоштовно вчитися. Вносили допомогу у благодійне Товариство: Л.Гінзбург, Л.Бродський, Д.Марголін, М.Дегтерєв, М.Гальперін, Н.Терещенко.
Система навчання та виховання
Однією з найкращих у Києві була гімназія Фундуклеєва. Приймали вихованок віком від дев’яти до тринадцяти років, навчання складало шість років.
Для дівчаток без підготовки було створено нульовий клас-підготовчий.
Спочатку прийняли 30 учениць, а наприкінці року вже було 75. Щороку кількість вихованок зростала. До 1910 налічувалося в гімназії в середньому 33 тис. Всього було 16 класів.
Для вступу до першого класу дівчата мали знати молитви з Божого Закону. Вміти писати та читати, переказувати текст. Рахувати до 1000 у письмовій та усній формі. Знати німецьку та французьку мови.
Курс навчання поділявся на 2 частини. Перші 3 роки-це початкове навчання. Останні 3 роки – старше навчання.
У гімназії вивчали предмети: Закон Божий, російська мова та історія, арифметика та географія, геометрія та фізика, педагогіка та малювання, французька, німецька та польська мови, спів та музика, танці та гімнастика, рукоділля.
Початок занять був о дев’ятій ранку. Закінчувалися о 14.30. Щодня по 4 уроки. Тривалість одного уроку була одна година двадцять п’ять хвилин. Перерва між другим та третім уроками тривала 30 хвилин.
Дівчатам, які закінчили гімназію, видавали свідоцтво. Це давало їм право бути домашнім учителем. І могли викладати предмети, які закінчили на хороші оцінки.
Серед гімназисток були відомі імена: поетеса О.Ахматова, співачка Великого театру К.Держинська, історик України Н.Полонська-Василенко.
Зараз на вул.Б.Хмельницького, 6 розміщується Нафтогаз України.