Він жив у неспокійний час, коли місто та країна зазнавали змін зі сторони держави. Але попри перешкоди, які поставали перед ним, він творив. Далі на kyivone.
Ранні роки
Максим Тадейович Рильський народився у Києві 19 березня 1895 року. Батько поета, Тадей Рильський, мав заможне польське походження, і був культурним діячем, економістом та етнографом. Одним з пращурів Рильського був київським писарем ще у дні правління Богдана Хмельницького. А його прапрадіда ледь не стратили під час того, як Умань брали гайдамаки у 1768 році. Також Максим з’явився у батька вже у другому шлюбі, оскільки перша його дружина померла, але завдяки цьому у поета було два старших брати — Іван та Богдан, з якими згодом він буде сумісно робити переклади. Мати Рильського, Меланія Рильська, була звичайною дівчиною з села. Більша частина дитинства у Максима пройшла у маєтку батька, у селі Романівка.
Коли хлопцю виповнилось лише 7 років, його тато помирає. Хлопець був знайомий з сім’єю Миколи Лисенка, оскільки ті були близькими друзями батька, і коли Максиму вже було потрібно починати навчання у гімназії, композитор з радістю взяв опіку над поетом, де його всі любили. З 1908 року по 1915 рік Рильський навчався у приватній гімназії, до цього його вчила вдома мати. Але під час отримання знань, у 1912 році, у поета сталась ще одна трагедія — смерть Миколи Лисенка, яку він важко пережив. Після завершення навчання у гімназії Рильський вступає у Київський університет Святого Володимира (сучасна назва — університет Тараса Шевченка), на медичний факультет. Згодом він йде ще й до Народного університету на історико-філологічний факультет, однак жодного вищого навчального закладу він так і не закінчив, оскільки у країні почала набирати оберти революція та громадянська війна. Але навчання він не залишив, адже продовжував займатись самоосвітою, вивченню нових мов та музикою. Рильський розуміє, що для життя та розвитку потрібно починати заробляти кошти, тому на деякий час він переїздить до міста Сквири, де працює у Сквирській продовольчій управі у садовому відділі, також там працював його старший брат Іван, але на головній посаді. На додачу Рильський береться за навчання інших, тому стає вчителем у селах Сквирського повіту, а також і у Романівці. Паралельно з цим Максим з 1919 року починає викладати у київській робітничій школі, Київському університеті, а також в Українському інституті лінгвістичної освіти.
Творчий шлях
Писати Рильський почав дуже рано. У 1907 році хлопець, якому виповнилось лише 12 років, пробує друкувати свої вірші. А у 1910 році світ бачить першу повноцінну збірку “На білих островах”. У своїй дебютній поезії він відчуває світ наповнений красою природи, нерозділеного кохання та недосяжності ідеалу. На деякі перші вірші Рильського згодом навіть напишуть музику. У 1918 році, коли Максим не має змоги завершити своє навчання, у нього виходить наступна збірка, що вже окреслює видатний стиль поета, який зможе впізнати кожен — “Під осінніми зорями”. Не довго Рильському потрібно було доводити свій професіоналізм та унікальність, оскільки вже у 1920-х роках він стає одним з групи “неокласиків”. Але, на жаль, це угрупування часто переслідувала влада за те, що вони були декадентами.
Перекладач
Максим Рильський за все життя вивчив 13 мов, і міг робити переклади на українську. Він працював з віршами, повістями, романами та п’єсами. Одними з його найкращих робіт в Україні вважаються вірші Пушкіна та Лермонтова. Більшу частину перекладів поет робив з російської, польської та французької, оскільки їх він знав досконало. Але навчився Рильський майстерності не сам, а завдяки старшому брату Івану, який допоміг йому опанувати справу.
Арешт
Багато письменників не підтримували владу, а навпаки, виплескували свій негатив у своїй творчості. Максим Рильський не став особливим. Він обурювався проти ідейно-політичної атмосфери, яка кружляла країною у своїх віршах: “На світі є співучий Лянґедок”, “Чумаки”, “Сашко” тощо. Кожен рядок пронизаний незадоволенням митця. Але його думки, які суперечили владі, призвели, як і багатьох незгодних, до ув’язнення. Рильського знаходять органи НКВС 19 березня 1931 року і засуджують його до п’яти місяців за ґратами Лук’янівської в’язниці. Але на цьому тортури поета не закінчились, оскільки перебуваючи у неволі його намагаються змусити зізнатись у причетності до контрреволюційної діяльності, у яку, звичайно, Рильський ніяк не був залучений та не підтверджував нав’язну провину.
Для того, щоб Рильського не ув’язнювали та не піддавали страху його сім’ю, він вирішує на деякий час підкорятися владі. За це сталінський терор облишив письменника, та визнав його радянським поетом. Але цей крок став для Рильського тяжким, оскільки він втрачав свій стиль письма, однак все було зроблено заради синів та дружині, які на момент його ув’язнення залишились самі.
Пізні роки
Переживши Другу світову війну та десталінізацію Рильський починає відновлювати свій стиль письма. Хоча у 1947 році йому приписують буржуазність, відсутність більшовицького духу тощо. Але кожне з обвинувачень поет стійко витримує та продовжує займатись улюбленою справою, а також підтримувати своїх колег. А з 1942 року по 1964 рік він очолює Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, який пізніше перейменоване на честь Рильського. Зустрів смерть поет 24 липня 1964 року у Києві, а похований він разом з багатьма видатними особистостями на Байковому кладовищі.