Джинси — це must have у гардеробі кожного киянина. Вони підходять для ділового та повсякденного стилю, до того ж їх актуально носити в будь-яку погоду. У Києві існує величезний асортимент джинсів: однотонні, різнокольорові, широкі та вузькі, з принтами та класичні, але знайти якісні буває складно. З цією проблемою часто стикався Олексій Федоренко, тому вирішив випускати джинси особистого бренду. Докладніше про це на kyivone.com.
Перші джинси, улюблений стиль та початок власної справи
До моменту відкриття бізнесу Олексій ніколи не займався дизайном, шиттям та не розробляв моделі джинсів. Для нього це був зовсім новий напрямок діяльності. Раніше він працював контент-менеджером у ІТ-компанії. Живучи в сім’ї із середнім рівнем прибутку, він купував тільки необхідні речі:
«Першу брендову річ я купив у 2005 році у «Глобусі» — джинси зі знижкою. Для мене це був переломний момент — тоді я почав цінувати якість у речах. Ці джинси я досі ношу як шорти. У них стерлися кишені, низ, але вони й досі тримаються», — каже він.
Пізніше у Києві з’явилося більше нових моделей джинсів, але Олексій завжди любив класику. Часто бувало, що він не міг знайти джинси за оптимальною ціною. Тоді в нього виникла ідея випускати класичні якісні джинси в Україні:
«Я ношу завужену класику, звичайний вуличний стиль, без жодних рваностей чи косих кишень. Крій вузький, але не настільки, щоб неможливо було ходити, занижена талія», — сказав Олексій.
Він вирішив займатися випуском джинсів власного виробництва, незважаючи на відсутність знань та досвіду в індустрії моди. Тому йому довелося вчитися всьому новому на практиці: консультуватися з лекальниками, конструкторами та іншими працівниками фабрики. Випуск першої лінії джинсів зайняв набагато більше часу, ніж він очікував — 9 місяців. Після цього залишилося зробити останній крок — самостійно перевірити їхню якість:
«У березні перші пробні джинси були готові, але ще два місяці я їх носив сам, тестував, прав у різних режимах, по три прання поспіль. Мені було цікаво випустити якісний продукт», — розповідає підприємець.
Випуск джинсів: проблеми, плани, дедлайни
Спочатку необхідно було розробити модель джинсів. Олексій розумів, якими вони мають бути, але треба було зробити макет та визначитись з деякими нюансами. Спеціально для цього Олексій звернувся до лекальника. Тоді з’явилися перші труднощі: йому довелося змінити 3 фахівців. І лише останній із них чудово впорався із завданням.
Потім підприємець почав шукати тканини для пошиття джинсів. Спочатку намагався знайти їх в Україні, але потім виявилося, що більшість фірм продають неякісні китайські, турецькі, бразильські матеріали.
«Пошив джинсів з однієї тканини, поносив тиждень, зрозумів — не те. Іншу італійську тканину та нитки мені привезли зі складу у Німеччині. Спочатку надіслали зразки, я їх прав, тер, дивився, що з ними буде. Зупинився на тканині щільністю 14,5 унцій. Вона мені нагадала мої перші джинси. У мас-маркеті зазвичай використовують тканину щільністю не більше ніж 10-12 унцій», — згадує він.
Також ще кілька місяців знадобилося для пошуку фабрики, яка займалася пошиттям джинсів, оскільки не в кожній було потрібне обладнання. В результаті Олексій обрав ту, яка працює понад 20 років і є однією з найкращих на думку багатьох підприємців.
Тканину для пошиття джинсів вирішив замовити з Італії. У процесі їх виготовлення виникали проблеми з принтами, тому що багато фірм відмовлялися їх наносити:
«Ідея самих принтів була навіяна японськими джинсами, які були популярні в моїй юності — вони мали малюнки на кишенях», — згадав Олексій.
Крім цього, було потрачено багато часу на дотримання технології пошиття та обробки тканини, щоб отримати бажаний ефект:
«Спочатку потрібно випрати зразок тканини, виміряти рівень її усадки. Далі випускається лекало з урахуванням усіх параметрів. Робиться форма, джинси повністю зшиваються. Немає тільки блискавок, заклепок та гудзиків — при пранні вони можуть зашкодити. Потім джинси потрібно прати у великих промислових барабанах. Залежно від бажаного результату виставляється режим. Іноді додаються спеціальні речовини, які відбілюють, виварюють тканину», — сказав він.
Команда Олексія, інвестиції у бізнес та плани на майбутнє
Організувати випуск нової лінії джинсів виявилося не дуже складним завданням. Олексій самостійно шукав потрібних спеціалістів. Більшість із них — це його друзі. Наприклад, дизайн логотипу розробляла подруга, а відеоролик зробив його знайомий. Також Олексій звертався за допомогою до співробітників фабрики, яка спеціалізується на виготовленні джинсів, та представників кількох фірм.
На відкриття бізнесу витратив лише свої гроші. Вирішив не ризикувати — відмовився шукати інвестора. Спочатку хотів просто займатися справою для душі, а не з метою заробітку великих грошей:
«Це не лише бренд одягу, а ще й особистий проект. Поки його навіть не можна назвати комерційним проектом, скоріше це хобі. Мені було цікаво випустити те, що я носив би сам. Можу сказати, що в мене вийшло. Свої джинси я ношу вже місяців п’ять», — зізнався він.
Надалі Олексій планує масштабувати свій бізнес. Можливо, випустить серію нового одягу, коли заробить більше грошей. Але поки що буде займатися лише продажем джинсів у Києві.
