Кавовий бізнес під час війни: історія підприємця про ризики, труднощі та перемоги

Війна в Україні стала справжнім випробуванням для підприємців. Багато хто з них був змушений закрити бізнес, і лише деякі наважилися продовжувати працювати. Одним із тих, хто пережив труднощі воєнного періоду та зміг вижити, є Влад Федчук. Він відкрив кав’ярню у Києві ще за 5 місяців до початку війни. Потім його заклад залишався відкритим всупереч обстрілам і посиленій комендантській годині у місті. Детальніше про це на kyivone.com.

Як Влад Федчук відкрив кав’ярню у Києві?

Будучи студентом, Влад вперше спробував каву. З тих пір киянин ніколи не забуде її смак. Цей напій йому одразу дуже сподобався, і він почав готувати його вдома для друзів та родичів. Вони теж завжди були задоволені тим, яку каву робить Влад. Одного разу у нього виникла ідея — відкрити кав’ярню та готувати каву для всіх бажаючих.

Не довго думаючи, він одразу перейшов до дій: позичив гроші у друзів (близько 500, 000 грн) і почав вести власний кавовий бізнес. Саме тоді він зіткнувся з першими труднощами. Влад купив кавову машину за 140, 000 грн, сподіваючись, що вона швидко окупиться, але в результаті на це знадобилося більше часу. Тоді він зрозумів, що вигідніше було б взяти кавову машину в аренду.

Також він орендував приміщення. Перший тиждень було складно самостійно з усім одному впоратися, але бізнес одразу почав приносити прибуток. Але потім справи погіршилися — почалася війна і у Києві оголосили локдаун.

Робота кав’ярні після повномасштабного вторгнення росіян

За 2 дні до повномасштабного вторгнення Влад поїхав до магазину, щоб купити запас продуктів. Тоді він ще не знав, що скоро почнеться війна. 24 лютого він прокинувся через те, що почув звуки вибухів. Того ж дня він знову пішов за покупками до магазину та аптеки, а потім вирішив, незважаючи на страх і ризик, відкрити кав’ярню:

«А потім я все одно пішов та відкрив кав’ярню. Щоб люди могли випити каву. Я навіть не зрозумів, заради чого я це роблю, просто відкрився», — згадує він, як пише dv.ee

У перший день повномасштабного вторгнення росіян із Києва виїжджало сотні людей. Деякі з них заходили до кав’ярні Влада, але вже вели себе по-іншому: мовчки пили каву і одразу виходили. У другій половині дня підприємець закрив кав’ярню і разом із другом вирушив із бомбосховища.

25 лютого кафе було закрито. Влад вирішив не відкривати його до середини березня, проте продовжив працювати. Він варив каву для киян у бункері. А потім, коли побачив черги до інших кафешок, то і свою відкрив. Тоді в столиці тривали ракетні обстріли і була висока ймовірність повторного вторгнення росіян у Київську область. Незважаючи на це, Влад знову хотів відновити роботу бізнесу і, як раніше, заробляти:

«У перші дні було по 14–15 чеків (у мирний час десь 25 чеків). Клієнти дуже дивувалися, що я працюю. Коли вони почали говорити, як добре, що я знову відкрився, я відчув сором. Людям увесь цей час потрібна була кава, а я закрився. Я мав бути у кав’ярні», — розповідає він.

Клієнтів знову стало багато, і раптом у Влада почала закінчуватись кава. Постачальник віддав йому останню партію кави, а потім сказав, що їде з Києва за кордон через війну. Влад теж думав поїхати, але вирішив залишитися, бо треба було віддати гроші друзям, які він позичив для відкриття бізнесу:

«Складно планувати та мріяти у період, коли все вибухає. Читаючи новини, бачачи падіння снарядів, я думав про одне — я маю повернути друзям позичені гроші. Це мій обов’язок. А якщо помру, хто їх віддаватиме? Що тоді робити?» — розповідає він.

Робота в кафе через місяць після початку війни

Поки багато інших закладів залишалися закритими, кафе Вадима знову почало приносити прибуток. Оскільки в нього було менше конкурентів, люди почали частіше заходити саме в його кафе. Вони, як завжди, замовляли каву, але їхні розмови вже були іншими. Київ часто обстрілювали та відбувалися бойові дії за його межами, тому головною темою обговорення була війна. Ніхто й уявити не міг, що буде далі. Через це неможливо було щось планувати, але Вадим знав одне — треба продовжувати працювати:

«Заради майбутнього бізнес має працювати, навіть незважаючи на те, що за 4 кілометри звідси підірвали будинок. Я просто роблю те, що маю робити, але не планую нічого. Я готую каву, незважаючи на величезний касовий розрив, мені нема з чого платити оренду. Чи залишуся я живим — не знаю, але бізнес точно закривати не буду — треба перетерпіти», — сказав він.

More from author

Купити диван у Києві

Диван є центральним елементом будь-якого будинку. Він привносить у нього затишок та комфорт, стиль та функціональність. Але покупка ідеального дивана може бути непростим завданням,...

Джинси особистого бренду: як киянин перетворив хобі на бізнес?

Джинси — це must have у гардеробі кожного киянина. Вони підходять для ділового та повсякденного стилю, до того ж їх актуально носити в будь-яку...

Де замовити професійний медичний переклад?

Медичним перекладом у світі користується безліч виробників та імпортерів медичного обладнання. Профпереклад є найважливішим аспектом охорони здоров'я та інших галузей людського життя. Зокрема, професійний...
.,.,.,.