Дистанційне навчання в Києві: поради батькам і учням

У 2020 році школярі та студенти вимушені були відчути, що таке дистанційне навчання. В Україні, а зокрема в Києві, досить нестабільна ситуація з COVID-19.  Так, за минулу добу, 28 жовтня 2020 року, кількість хворих у Києві збільшилася на 577 осіб. Зараз у школярів канікули, тому вони всі перебувають удома. Але з 29 жовтня київські школярі вже будуть виходити на навчання. На карантині залишаться 8 шкіл і 587 класів. Усе ж, як показує реальність, деякі школи або класи часто переходять на дистанційну форму навчання. Тому тема онлайн навчання, як ніколи, актуальна. Далі на kyivone.

Реальність така, що в період невизначеності ситуації з COVID-19 ми всі: і учні, і батьки – маємо звикнути до іншого сприйняття світу та прийняти, так би мовити, нові виклики суспільства. Звичайно, можна обрати метод хейтерства й обурюватися, що дистанційне навчання – це погано й неефективно. Але такий підхід не принесе користі ні дітям, ні родині, ні школі. Тому пропонуємо дещо краще: влитися в сучасну реальність, розібратися, як стати гуру онлайн навчання та взяти максимум від карантинних занять.

Що таке навчання?

Щоб збагнути, як продуктивно працювати на дистанційному навчанні, спершу треба вникнути й усвідомити, що таке процес навчання в принципі. У педагогіці визначення цього поняття таке. Навчання – це організована двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу й подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці.

Зрозуміло, що двостороння діяльність – це взаємодія між учителем та учнем. Але вже давно минула епоха, коли учні могли почерпнути інформацію лише з вуст учителя. Навіть 20-30 років тому були ширші межі: можна було піти в бібліотеку або читальний зал. Чи всі учні це робили? Ні! Причин могло бути безліч: невмотивованість, лінь, невміння працювати з літературою, відсутність бібліотечного фонду в школі (місті, селі)… А зараз у нас є Інтернет. Це ж просто нереальна можливість. Тут є практично все. І отримати доступ до цього можна просто взявши телефон чи ноутбук у руки. Від дитини треба лише одне – бажання! Бажання вчитися та вміння знайти потрібну інформацію.

Хто такий учитель?

Сучасний учитель – це не просто людина з енциклопедичними знаннями, це

  • ментор, який ділиться з дитиною власним досвідом;
  • коуч, який допомагає досягти учневі поставлених цілей;
  • тьютор, який розвиває в дитині інтелект, волю, емоції, дбає про фізичний та духовний розвиток, щоб у подальшому учні могли впоратися з будь-якими життєвими труднощами;
  • фасилітатор, який учить дітей порозумітися між собою.

Чому відбулися ці зміщення – від енциклопедичного вчителя до друга/порадника/наставника? Бо час не стоїть на місці. І саме карантин підштовхнув нас до швидшого розуміння цих змін. Коли діти залишилися вдома ще весною 2020 року на довгі 2-3 місяці дистанційного навчання, то виявилося, що вони не готові до викликів ХХІ століття.

Від кого ж залежить результат навчання?

Упевнені, що кожен пам’ятає ще зі школи, що результат навчання залежав від трьох факторів. А якщо точніше – від трьох людей.

  • Перша людина – це вчитель, який викладає матеріал. Звісно, максимально важливо, щоб учитель бездоганно орієнтувався в предметі, любив діток та з усіх сил намагався поділити своїми знаннями. 
  • Друга людина – це батьки. Дуже важливим фактором є їх ставлення до навчання. Для учнів на момент навчання в школі дуже важливо, щоб батьки їх підтримували та показували на своєму прикладі, що навчатися – це круто. 
  • Третя людина – це, власне, учень. Якщо навіть учителі будуть якісно викладати матеріал, а батьки будуть старатися мотивувати, без власної участі в процесі нічого не вийде.

Тільки спільна праця вчителів, батьків і дітей дасть результат – задоволення від навчання! Не варто приписувати всі біди МОН чи звинувачувати вчителя. Звичайно, не всі освітяни працюють якісно, але таких меншість. Слід почати із себе. Тож пропоную кожній сім’ї випрацювати особливі правила в умовах дистанційної освіти.

10 особливих правил в умовах дистанційної освіти

  • Умійте планувати  свій день. Як батьки, так і дитина мають завести нотатники й узгоджувати свої плани з іншими членами родини. Особливо це важливо, якщо в родині є лише один ноутбук, а працювати на ньому потрібно всім.
  • Декілька разів на день перевіряйте інформацію, яку можуть надавати вчителі. Це можуть бути листи на пошті чи в месенджерах. Обов’язково дізнайтеся, чи є у вас чат групи. Якщо так, то додайтеся й уважно слідкуйте за оновленнями.
  • Навчіться виставляти пріоритети. Комп’ютер шкодить очам і сидіти за ним увесь день – не варіант. В умовах дистанційного навчання доведеться вибирати між уроками та комп’ютерні іграми, чатами, соцмережами. Очевидно, що час на розваги доведеться мінімізувати.
  • Не «ходіть» на уроки в піжамі та з чашкою чаю. Привчайте себе до дисципліни й інтелігентності в усьому. Це дійсно допомагає зібрати себе докупи та налаштуватися на робочий лад.
  • Поважайте інших членів родини. Випрацюйте звичку не відволікати під час уроку своїх братів, сестер, батьків. У них теж можуть бути свої справи. Звикніть цінувати тишу.
  • Націльтеся на активність. В онлайн-режимі учитель може не втримати всіх у полі зору, тому заявляйте про себе самі. Відповідайте. А якщо щось не зрозуміли, то не соромтеся – запитуйте в учителя.
  • Пам’ятайте, що успіх  приходить до тих, хто його прагне! Тому змінюйте психологію мислення. Тут Вам допоможе ось ця картинка. Пропонуємо роздрукувати ось цю простеньку ілюстрацію, яка стане не лише наочністю, а й стимулом змінитися.
  • Ставайте самостійними, займайтеся самоосвітою, умійте розраховувати на самого себе. Якщо Ви самі навчитеся розбиратися в матеріалі, гуглити статті, знаходити цікаві факти, то й репетитори точно будуть не потрібні.
  • Цінуйте час. Зрозумійте лексичне значення слова «вчасно». Дуже важливо виконувати все до дедлайнів. Звісно, для цього потрібно дуже багато над собою працювати, але воно того варте. Що ж робити? Вчасно прокидатися, вчасно приходити на урок, вчасно виконувати домашні завдання. Згадаймо народну мудрість: «Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні». Привчіть себе до думки: вчити треба тут і зараз. Не через 5 років, коли «швиденько підкрадеться» ЗНО, а вже сьогодні.
  • Виходьте із зони комфорту. Тут теж звернемося до малюнку.
  • Поборіть зону страху. Не намагайтеся шукати виправдань на свою користь, краще просто робіть те, що приведе Вас до успіху. Так Ви зможете потрапити в зону пізнання. Тут ще будуть  складнощі, але це вже розширить Вашу зону комфорту. А вже потім Ви зможете потрапити в зону росту й досягнення успіху.

Заняття онлайн – це чудова нагода швидше подорослішати та адаптуватися до сучасного світу. Якщо дотримуватися цих 10 правил, то можна навчатися на відмінно. Успіхів Вам! І пам’ятайте, у дистанційному навчанні немає нічого страшного.

More from author

1 COMMENT

  1. Ця стаття допомогла мені зрозуміти, що не потрібно боятися дистанційного навчання, в цьому є багато плюсів, які зроблять дитину та людину загалом більш самостійною, тобто це підготовка до дорослого та сучасного життя. Якщо дотримуватися «10 особливих правил в умовах дистанційної освіти», то можна швидко, а головне легко досягти успіхів у навчанні, тому з цього моменту я буду користуватися цими невеличкими кроками. Крім того, зрозуміло стало те, що тільки сама дитина повинна мати бажання навчатися та вміти правильно користуватися інтернетом, тоді буде легко. Дякую за цікаву інформацію!

Від звичайного кухаря до мільйонера: історія успіху Євгена Клопотенка

Клопотенко Євген Вікторович — зірка української кухні, головний її популяризатор, український кулінарний експерт, шеф-кухар та телеведучий, а також бізнесмен та засновник соціального проєкту “Нове...

5 історичних готелів Києва

Київ завжди був містом, де відбувалося щось цікаве. Змінювалася влада, гастролювали зірки, створювалися шедеври мистецтва, дотепер столиця залишається найбільш відвідуваним містом в Україні, куди...

Київський лікеро-горілчаний завод: історія існування

У ХІХ столітті епоха індустріалізації сформувала в Києві цілі пласти різноманітної архітектури промислового призначення. Архітектори минулого прагнули побудувати не просто функціональну споруду, а й...
.,.,.,.,.