Історія сільської бібліотеки села Погреби

Культурна революція, що сталася в країні за роки радянської влади, знайшла своє виявлення і в бурхливому розвитку бібліотечної справи. Особливо зросла мережа масових бібліотек в сільській місцевості, де в дореволюційні часи їх майже не було. Далі на kyivone.

Створення бібліотеки у селі

У селі Погреби бібліотека була організована у 1939 році. Книжковий фонд на той час розміщувався у двох шафах на сцені сільського клубу. Під час Другої світової війни німці перетворили приміщення клубу у церкву, а книги знищили. Після війни бібліотека знову почала відроджуватись. Це було у 1946 році. Приміщення для бібліотеки виділили в кінці залу сільського клубу – одна кімната і невелике книгосховище. Завідуючим у той час був Дмитро Федорович Биков.

Книжковий фонд поповнювався із районної бібліотеки та приносили односельці. У бібліотеку надходили газети такі як “Правда”, “Молодь України”, “Колгоспне село”.

У випуску №9 (808) газети “Стахановець” (пізніше реорганізовано у Броварську міськрайонну газету “Нове життя”) від 27 січня 1952 року знаходимо статтю Д. Ф. Бикова, у якій він зазначає, що за 1951 рік книжковий фонд поповнився на 764 книги і зараз (станом на початок січня 1952 року) становить близько 2000 книг.

За 1951 рік бібліотекою здійснено 4879 книговидачі. У цьому також допомагали 6 книгонош. За рік також проведено 77 голосних читань серед колгоспників, проведено 5 виставок книг, ряд масових літературних вечорів, бібліографічних оглядів тощо. Практикується пропаганда книг у щоденній стінгазеті, з допомогою плакатів, об’яв. На кінець 1951 року в бібліотеці було 225 читачів.

У випуску №62 (861) від 31 липня 1952 року зазначається, що “силами утвореної агіткультбригади проведено серед колгоспників у полі 10 бесід, ряд голосних читок газет, журналів, художньої літератури, виготовлені лозунги, плакати для польового стану. В рільничих бригадах працюють 8 книгонош, які залучили до бібліотеки 34 читачі. Почали обслуговувати молотильну бригаду”.

Бібліотекарем стає Надія Микитівна Кривобок

У 1957 році бібліотекарем у селі Погреби стала Надія Микитівна Кривобок (Логвиненко), яка народилася 1 липня 1938 року у с. Гоголів. У 1954-1957 роках Надія Микитівна навчалася в Чернівецькому культосвітньому технікумі (бібліотечний відділ). Закінчивши навчання, приїхала до Броварського районного відділу культури (заввідділу була Широніна). Там їй запропонували посаду завідуючого клуба в с. Кулажинці, де вона працювала з липня 1957 року до грудня 1957 року. У грудні запропонували посаду бібліотекаря в Погребах, тому що Дмитро Федорович Биков звільнився. Коли Надія Микитівна приймала справи від Дмитра Федоровича, то бібліотека розміщувалася на другому поверсі клубу з боку стадіону поряд з кінобудкою (знизу розміщувався духовий оркестр Д. Т. Негоди). Двері з бібліотеки відкривалися прямо на вулицю.

Завозили торф, тому що опалення було пічне. Поруч у центрі (у 2017 році на цьому місці збудували магазин “Фора”) в садибі Галини Миколаївни Баришполець бібліотекар Надія Микитівна складала торф. Щоб натопити, то потрібно було спочатку поставити стіл, на стіл стілець, а потім відкрити задвижку. На опалення бібліотеки йшло ледь не півдня, що вже й додому треба йти. Перед тим, як піти звідси, потрібно задвижку закрити.

Н. М. Кривобок пригадує, що якщо невчасно закривала задвижку і заходив сільський голова Віктор Каленикович Негода (брат Марії Калениківни Пасіченко, дружини директора школи Андрія Мефодійовича), то завжди казав: “Чого задвижка не закрита? Ти що, хочеш всю Україну натопити?”.

Збільшення книжкового фонду

Наприкінці 1957 року книжковий фонд бібліотеки налічував 5250 примірників, читачів було 250 осіб. Завідувачка бібліотеки робила подвірні обходи населення, у бібліотеці були картотеки сімей, налагоджена робота книгонош, які обслуговували людей похилого віку та з інвалідністю. Згодом читачів збільшилась до 500 осіб, а книжковий фонд до 10000 примірників. Велику матеріальну допомогу в поповненні фонду надавав радгосп ім. Кірова, директором якого був Олександр Михайлович Чижик. Допомагала матеріально і сільська рада, головою якої був Віктор Каленикович Негода. Тісний зв’язок бібліотека мала зі школою, де директором уже був Андрій Мефодійович Пасіченко. Бібліотека працювала при їх підтримці і допомозі. Дуже багато надходило у бібліотеку періодичних видань. Серед них: районна газета “Стахановець” (пізніше “Під прапором Комунізму”, а ще пізніше “Нове життя”); газети “Правда”, “Известия”, “Комсомольська правда”, “Правда України”, “Молодь України”, “Сільські вісті”, “Київська правда”; журнали “Техника молодежи”, “Огонек”, “Україна”, “Знамя”, “Октябрь”, “Радянська жінка”; дитячі журнали “Барвінок”, “Малятко”.

Була у с. Погреби і своя газета “Кіровець”, виходила вона 1 раз на місяць. Надія Микитівна пригадує, що зарплата спочатку була приблизно 45 карбованців. 25 карбованців за неї сільська рада платила за квартиру. Надія Микитівна спочатку жила в одної бабусі на вулиці Шевченка, там, де пізніше побудувалися Кузьменки (дочка цієї бабусі колись працювала в Броварському райкомі партії – Марія Кремець).

Нове приміщення

Коли в 1967 році обклали клуб цеглою, то збоку прибудували бібліотеку. Це були світлі, просторі кімнати площею 75 кв.м. Дитяча кімната, читальний зал, книгосховище. Радгосп ім. Кірова виділив кошти на обладнання бібліотеки: закуплено стелажі, книжкові шафи, столи для читального залу і дитячої кімнати, стільці, килимові доріжки. Проведено у бібліотеці парове опалення.

Тут відбувалися зустрічі з письменниками. Зазвичай такі заходи проводилися спільно зі школою та школярами, а сільська рада допомагала, коли це було необхідно. Надія Микитівна пригадує, як приїжджав письменник Юрій Оліферович Збанацький. У клубі зробили книжкову виставку. Поставили також книжку “Малиновий дзвін”, хоча вчителі зауважили, що цей примірник книги дуже затертий і обшарпаний. Не встигли книжку замінити, як зайшов письменник. Ю. О. Збанацький глянув на цей примірник, взяв його в руки і каже: “Оце робоча книжка!”

Також була зустріч з поетесою Тамарою Коломієць. Дуже хотіли зробити зустріч з Миколою Сомом (родом з Требухова), але так зустріч і не відбулася. Частим гостем в бібліотеці була погребська поетеса Варвара Пилипівна Гринько. Негода Оксана Михайлівна пригадує, що школяркою завжди читала на заходах поему поетеси “Полум’я троянд” про катування німцями погребських людей. До цього певний час декламувала поему Тетяна Віталіївна Ткаченко. З отриманням незалежності Україною В. П. Гринько переробила трохи поему і передала Оксані Михайлівні. О. М. Негода пригадує, як приблизно в 1979-1980 роках у клубі робили захід, на якому вона читала цю поему. У першому ряду сиділа мати Діни Миколаївни Кравченко – Федора і плакала. Оксана Михайлівна спочатку не могла зрозуміти, чому та плаче, а вже потім дізналася, що Федора була рідною сестрою для Степаниди, про яку розповідається в поемі.

Період незалежності України

Капітальний ремонт приміщення проводився в 1990 році. Після того поточні ремонти здійснювалися силами працівників сільського будинку культури та бібліотеки при підтримці сільської ради. У 2003-2005 роках приміщення бібліотеки належало КСП “Нова Україна”, згодом разом з клубом приміщення бібліотеки передали у власність місцевому підприємцю. 1990-і роки були дуже складними як у цілому для всієї України, так, зокрема, й для сільської бібліотеки: книжковий фонд поповнюється мізерною кількістю книг, періодика налічувала півтора десятка газет та журналів, не виділялися кошти на господарські потреби, навіть на канцтовари.

Надія Микитівна працювала бібліотекарем у Погребах з 1957 по 1997 роки, а потім ще 8 років допомагала своїй невістці – Ніні Вікторівні Кривобок, яка стала бібліотекарем у 1998 році. В цей час книжковий фонд бібліотеки становив 9061 примірник, читачів 500 чоловік.

Крім того, у радянський час Н. М. Кривобок була обрядовим старостою і проводила урочисті реєстрації шлюбів, вітала молоді подружжя. Цю посаду згодом перейняла Ніна Вікторівна, а потім засвідчувати укладання шлюбу та народження нової родини стала секретар Погребської сільської ради Віра Миколаївна Бойко.

У 2005 році бібліотекарем призначається Нінель Павлівна Лазарева. З 2009 року бібліотека знаходилася у просторому та затишному приміщенні сільської ради, де створені всі належні умови для діяльності бібліотеки: тепло, освітлення, сучасний євроремонт. До 2020 року бібліотека обслуговувала більше як 500 читачів. Книжковий фонд налічував понад 17000 екземплярів книг.

Після створення Зазимської сільської територіальної громади та розміщення в приміщеннях колишньої Погребської сільської ради відділів та управлінь Зазимської сільської ради фонд бібліотеки було переміщено до села Літки.

Надія Микитівна Кривобок померла 2 серпня 2021 року.

More from author

Чи варто брати авто напрокат для ділових поїздок

У робочих відрядженнях час, комфорт та мобільність мають вирішальне значення. Вибір транспорту безпосередньо впливає на ефективність зустрічей і досягнення цілей. Саме тому слід розібратися,...

Забули власний номер? 5 перевірених лайфхаків для абонентів Vodafone, Київстар та Lifecell у 2026 році

У динамічному світі 2026 року, коли цифрові технології пронизують кожен аспект нашого життя, ситуація, коли потрібно терміново згадати власний контакт, стає дедалі поширенішою. Нова...

Дитячі садки Києва 2026: як не «пролетіти» повз електронну чергу та зекономити

Вступ до садочка у столиці завжди був квестом, але у 2026 році правила гри стали ще жорсткішими. Якщо ви плануєте вихід із декрету, перше,...
....... .