Кожен киянин, хоча б один раз, проходив повз непримітну будівлю. Не кожен звертав на неї увагу, крім тих, хто часто навідується туди за професійними потребами. Національна наукова медична бібліотека України зібрала на своїх поличках безліч примірників, які допомагають фахівцям з моменту її відкриття. Далі на kyivone.
З моменту відкриття й до Другої світової війни
6 листопада 1930 року бібліотека вперше відкриває свої двері для відвідувачів. Але тоді вона мала назву Київська державна медична бібліотека Народного Комісаріату охорони здоров’я України. У перші роки своєї роботи на полицях не було багато книжок, їх кількість становила всього 1500 примірників, і в цей перелік також входили журнали. Відвідувачів було не дуже багато, тому у приміщенні працювало всього два бібліотекарі, які щороку обслуговували всього 200 медиків. У 1934 році вона стала частиною університетської бібліотеки, а саме сучасного інституту імені Тараса Шевченка, який знаходиться на вулиці Володимирська, 58. До речі, цікавий факт, що у цій будівлі працювала рідна сестра відомої письменниці Лесі Українки — Ольга Петрівна Косач-Кривинюк. Травень 1939 року став визначною подією для бібліотеки, оскільки було створено методичне бюро. Це призвело до того, що приміщення починає виконувати роль республіканського методичного центру для 248 профільних бібліотек всієї Правобережної України. Але будівля не могла набирати популярності та поповнювати свої полички новими роботами, якби вона вже тоді не приваблювала відомих медичних представників. До її володінь завітали такі особистості: Олександр Богомолець, Микола Стражеско, Олексій Кримов, Василь Чаговець тощо. Але були й ті, хто збагатив та зробив внески в історію бібліотечних примірників: Микола Амосов, Андрій Ромоданов, Володимир Фролькіс, Олександр Фрумкін тощо.
На жаль, Друга світова війна принесла не лише страждання, а й великі розрухи. У перелік знищеного входять документи, які німецька армія спалила під час окупації. До списку втраченого увійшла вся документація, великий книжковий фонд, а також майно. Всього було знищено 500 тисяч примірників літератури, яка була в наявності у бібліотеці на той момент.
Поновлення роботи бібліотеки та нова назва
Німецьку армію прогнали зі столиці у 1943 році, а бібліотека поновила свою роботу вже у 1944 році. Саме у той момент відбувся, так би мовити, ребрендинг і замість Київської державної медичної бібліотеки Народного Комісаріату охорони здоров’я України вона отримала назву Республіканська наукова медична бібліотека. Але за часи існування це був не останній раз, коли її перейменовували: у 1980 році — Республіканська наукова медична бібліотека імені Д. І. Ульянова; у 1992 році — Державна наукова медична бібліотека Міністерства охорони здоров’я України; у 2006 році бібліотека отримала статус “національної”, завдяки указу президента та отримує назву — Національна наукова медична бібліотека України. Зміни найменувань дуже часто прослідковується, а особливо у тих будинках, підприємствах або компаніях, які пройшли часи революцій, більшовиків, війн тощо.
Переїзд до власного приміщення
Бібліотека у липні 1957 року знову зазнає змін. В неї створюють перший в УРСР довідково-реферативний відділ. У 1969 році починає функціонувати одна з найбільших фондів патентної та нормативно-виробничої медичної документації. Також у тому самому році починає працювати ще й відділ іноземної літератури. Але, певно, найбільшим здобуттям стає перше власне приміщення, і це відбувається знову у 1969 році. Бібліотека отримує будівлю на вулиці Гетьмана Скоропадського (стара назва вулиця Льва Толстого). Цей будинок колись був фамільним і належав відомим цукрозаводчикам та меценатам Терещенкам. Однак для того, щоб відкрити двері для відвідувачів, потрібно було зробити ремонт. Роботи з відбудови, реставрації та реконструкції зайняли 700 днів. І 8 грудня 1971 року будівля відкрила свої вікові двері новим відвідувачам. Бібліотека стає провідним науково-інформаційним закладом медичної науки та охорони здоров’я. Щоденно вона обслуговує лікарів, що практикують, викладачів, студентів медичних вищих навчальних закладів, а також науковців, які проводять дослідження. Завдяки всій своїй роботі у 1976 році вона входить до першої сімки найважливіших бібліотек СРСР. Новим кроком оновлення стає перша закупівля комп’ютерів у 1992 році, що надає змогу фахівцям та студентам швидше знаходити потрібну інформацію. Намагаючись не відставати від сучасного світу, у 2002 році для бібліотеки створюється особистий вебсайт та онлайн доступ до електронного каталогу. Якщо на початку шляху бібліотека приймала щорічно всього 200 медиків, то у сучасні часи кількість відвідувачів сягнула 230 тисяч, а обслуговується понад 65 тисяч спеціалістів та приблизно 1 тисяча установ з галузі охорони здоров’я. Також кількість видачі документів щорічно показує неймовірну цифру, а саме 1 мільйон 430 тисяч. Щоб кожен відвідувач міг себе комфортно почувати у приміщенні існує одна загальна та чотири спеціальні читальні зали, де одночасно можуть знаходитись близько 300 читачів.
Одним із головних здобутків бібліотеки є наявність цінних видань медиків часу античності та епохи Відродження: Гіппократ, Гален, Авіценна, Сергій Боткін, Ілля Мечніков, Микола Стражеско, Роберт Кох тощо.
З вигляду непомітна будівля може зберігати у своїх володіннях важливі знання та документи. Про цю бібліотеку відомо всьому світу, але не кожен киянин звертав на неї увагу. Щороку вона поповнює свої полички новими здобутками, які можуть врятувати життя людини.