Як у Києві з’явилися перші зали для читання: історія бібліотеки імені Ярослава Мудрого

Київ — найстаріший центр друкарства в Україні. З давніх-давен тут знаходили унікальні книги минулого. Довгий час цінна література була доступною лише обраним — князям, монастирям… Проте все змінилося у ХІХ столітті, коли почало з’являтися більше киян з вищою освітою. Вони хотіли читати різні книги та мати можливість легко знайти необхідну інформацію. Пізніше у Києві було відкрито першу бібліотеки. Детальніше про її появу та розвиток на kyivone.

Як у Києві з’явилася бібліотека ім. Ярослава Мудрого?

У зв’язку з розвитком освіти виник великий попит читання літератури. У другій половині 1800-х років заможні підприємці почали вперше відкривати у Києві читальні зали. Одним із них був торговець книгами Павло Должиков. Він створив читальню у своєму магазині, і дозволяв відвідувачам читати там будь-які книги за додаткову плату — 50 копійок на місяць.

Через деякий час у нього з’явилися конкуренти, які встановлювали менші ціни для киян. Але так було недовго. Оскільки потрібно було багато платити за вільний доступ до читання великої кількості літератури, жителі та влада міста почали обговорювати питання щодо створення першої публічної бібліотеки. Планувалося, що її зможуть відвідувати усі охочі за значно меншою ціною.

Таким чином, у 1866 році у Києві було збудовано бібліотеку за рахунок державних коштів. Її назвали на честь Ярослава Мудрого. Він був першим князем у всій Європі, який надав важливе значення освіті. Історики стверджують, що за життя він написав більше книг, ніж було видано весь час існування Київської Русі.

Де знаходилася і як виглядала перша публічна бібліотека у Києві?

Мало хто знає, що раніше київська бібліотека була розташована у зовсім іншому місці. За рішенням міської влади для її облаштування виділили перший поверх міської Думи. У ХІХ столітті вона перебувала на Майдані Незалежності, але так і не збереглася до сьогоднішніх днів. 

У будівлі, де працювали держслужбовці, знаходилася одна секція з книгами та невелика читацька зала. У ньому могло одночасно перебувати максимум 60 відвідувачів. У бібліотеці були облаштовані місця, де могли почитати газети чи книги. Незважаючи на встановлені правила поведінки, там не завжди було тихо. У самому центрі міста часто було чути шум, що долинав із вікон бібліотеки. Незважаючи на це, кожного місяця її відвідувало близько 3-5 тисяч людей.

З роками їхня кількість постійно зростала. На початку XX століття, коли відбувся значний приріст населення Києва, дедалі більше людей почало скаржитися на маленьке приміщення міської бібліотеки. Саме тому в 1902 співробітники міської Думи почали обговорювати можливість будівництва окремої будівлі для розміщення бібліотеки.

Скільки платили кияни за відвідування бібліотеки ім. Ярослава Мудрого?

Кияни могли відвідувати цю бібліотеку будь-коли протягом дня і платити набагато менше, ніж у читальних залах магазинів. Ті, які регулярно читали літературу, платили абонентську плату. Її щомісячна вартість становила 15 копійок, а річна — 50 рублів. Так було до тих пір, поки не збільшилися доходи киян.

На початку 1900-х співробітники бібліотеки збільшили абонентську плату за читання книг. Вона становила 30 копійок на місяць або потрібно було платити 3 рублі на рік. Також з’явилася можливість платити за одноразове відвідування бібліотеки — 2 копійки.

Що відомо про будівництво будівлі бібліотеки ім. Ярослава Мудрого?

Великий попит на відвідування читацьких залів бібліотеки призвів до того, що необхідно було будувати окрему будівлю для її розміщення. На початку 1909 року міська влада оголосила конкурс на найкращий проект фасадів будівлі бібліотеки, а її плануванням зайнявся київський архітектор Олександр Кривошеєв. Після розгляду кількох десятків проектів було обрано переможця — архітектора Збігнева Кляву. Він запропонував зробити фасад будівлі у стилі модерн, після чого було обрано місце для його будівництва.

Бібліотеку ім. Ярослава Мудрого збудували у центрі Києва на вул. Набережно-Хрещатицькій. Він вперше відкрив двері для читачів в 1911 році. На урочистій церемонії були присутні представники міського керівництва та духовенства. Тут знаходилася простора читальна зала, а також окрема кімната для читання газет. За багато років книжкове сховище першої київської бібліотеки поповнилось 150 тисячами томів книжок. Кількість її відвідувачів постійно зростала, тому незабаром було скасовано абонентську плату за читання книг, газет та журналів.

More from author

ТОП-10 цікавих фактів про легендарного київського вченого Бориса Патона

Ім'я цього киянина прославилося не лише у рідному місті, а й далеко за межами України. Євген Патон пішов із життя, коли йому виповнився 101...

Становлення освіти для жінок в Києві

Сьогодні сумісне навчання чоловіків та жінок ні в кого не викликає здивування. А от понад сто років тому освіта була доступна тільки для чоловіків....

Навчання в державних гімназіях в старому Києві

Щоразу, з початком навчального року батьки школярів ставлять собі стандартні питання, скільки платити за навчання, які можуть бути додаткові витрати, а також що ще...
.,.,.,.