Образотворче мистецтво, мабуть, ніколи не втратить свою популярність. Навіть у час розвитку технологій та створення потужних графічних програм на основі штучного інтелекту, картини, написані рукою людини, залишаються цікавими та актуальними. Однак художники, так само як і сотні років тому, не завжди встигають отримати прижиттєве визнання. Лев Воєдило, або як його знали більшість Левко Леонідович, за своє достатньо коротке життя встиг отримати повагу та любов від людей. За красу розпису церкви та неймовірні стінописи у школі жителі села Погреби кількох поколінь йому безмежно вдячні. Любов до мистецтва та прищеплене відчуття естетичного смаку на довгі роки закарбувалися у пам’яті його учнів під час його роботи вчителем. Далі на kyivone.
Великий митець
Відмінник освіти України, член Національної Спілки художників України, вчитель образотворчого мистецтва та основ дизайну Погребської школи Броварського району Київської області, викладач живопису на кафедрі “Дизайн” у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна”. Таким був багатьом відомий Левко Леонідович Воєдило.
Майбутній художник народився 18 лютого 1962 року у селі Бихольцохівці, що на Чернігівщині. У 1974-1981 роках навчався у Республіканській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка; у 1981-1987 роках – у Київському державному художньому інституті (Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури) на факультеті живопису. З 1989 року – член Спілки художників України. У 2001- 2012 роках був членом мистецького гурту “Чарунка”, організовував та брав участь у пленерах із живопису села Поташня.
Л. Л. Воєдило написав навчальні програми “Модульна графіка у школі”, “Декоративне малювання та основи монументального мистецтва”. Розробив навчально-наочні посібники з основ дизайну для 5 та 6 класів. Ним був створений навчально-методичний кабінет у школі, де представлені всі види та жанри образотворчого та візуального мистецтва.
З 1985 року брав участь у республіканських художніх виставках та колективних виставках у Києві в рамках проєкту “Україна від Трипілля до сьогодення”, у галереї Прокопа Колісника в Поташні та ін.
Важливими й визначними для Левка Воєдила і шанувальників його творчості були персональні виставки у Києві у Національному музеї Т. Г. Шевченка (1991 р.), у Києво-Могилянській академії (1999 р.), у Фонді сприяння розвитку мистецтва (2002 р.), у Національному музеї-заповіднику “Тарасова гора” у Каневі (2003 р.), у Поташні та Бершаді (2005 р.), у галереї “АВС-арт” (2012 р.).
Творчий доробок
У 1989 – 1991 роках митець створив серію картин “Гомери України” з 13 полотен, присвячених долі українського кобзарства: картина “Коденське лихо”, а також портрети народних співців О. Вересая, Ф. Холодного, Г. Любистка, І. Мазепи, Т. Білоградського та ін.
У 1993-2000 роках створив тематичні картини, присвячені долі українського села: “Пастораль”, “Вечірня розмова з матір’ю”. Великим доробком став образ Галишки Гулевичівни у картині “З полону літ”. У 1997 році у конкурсі Києво-Могилянської академії Левко Леонідович отримав премію ІІ ступеня.
Велика кількість картин, серед яких “Гуцульське весілля” (1987 р.), “Спаси і помилуй” (1989 р.), “Журлива пісня” (1990 р.), “Золота доба” та “Похорон богів” із циклу “Золотий вік” (1992–1995 рр.), “Великдень” (1998 р.), “Карпати” (2000 р.), “Український мотив з минулого” (2006 р.), “Птахи повертаються до своїх гнізд” (2008 р.), “Чорнобривці” (2009 р.), “Вечоріє” (2010 р.), “Осінній букет” (2011 р.) та багато інших, монументальні, настінні розписи храму Успіння Богородиці в селі Погреби та у приміщенні Погребської школи, графічні твори та книжкові ілюстрації – це авторський внесок у мистецтво України з рідкісним стильовим прийомом.
Його творчість цінували
Роботи автора та його біографічна інформація були надруковані у журналах “Образотворче мистецтво, “Українська культура”, “Сучасність”, у часописах “Бізнес України”, “Дукля” та ін., а також у монографії “Поташня – чарунка Поділля”. Багато робіт із серії Поташнянських краєвидів були репродуковані в щорічних проспектах до пленерів і виставок у Поташні, Бершаді, Києві, Березнегуватому. Твори Левка Воєдила знаходяться в музеях і галереях України та за кордоном. Його картини є гарним доповненням інтер’єрів та справжніми прикрасами багатьох приватних колекцій поціновувачів мистецтва.
Помер Лев Леонідович Воєдило 25 липня 2013 року від тяжкої хвороби. За власним бажанням похований поряд з могилами батьків в селі Убіжичі, Ріпкінського району (Чернігівщина). Пам’ять про нього не згасає, його мистецтво і нині живе та продовжує розвиватися у роботах його учнів.
Для жителів села, друзів та поціновувачів мистецтва художника протягом грудня місяця 2015 року у вестибюлі Погребської загальноосвітньої школи була організована виставка живописних полотен Левка Воєдила. Виставка була доповнена творчими роботами його учнів.
Також на честь художника названа вулиця в с. Погреби на масиві Заозір’я.