У той час, як у великих містах, а зокрема у Києві, медичне обслуговування почало розвиватися у 19 столітті та навіть раніше, то у селах опікуватися своїм здоров’ям потрібно було особисто або сподіватися на ефективність народної медицини. Та все ж з початку 20 століття спостерігається розвиток медичного обслуговування у менших населених пунктах. Далі на kyivone.
Початок медичного обслуговування у селі
У 1923 році у Погребах було відкрито медичний пункт, який знаходився в приватному будинку. Першим фельдшером був Гнат Андрійович Бруй. Працював сам, і лише в 1938 році в медпункт було призначено акушерку. Повернувшись з фронту, Гнат Андрійович почав відновлювати медичну службу у селі.
У 1947 році медпункт реорганізовано в медичну амбулаторію і було призначено лікаря. Ним стала Ганна Григорівна Бойко (мати Олександри Олексіївни Бойко, дружина Олексія Івановича Сергієнка). На той час медамбулаторія знаходилася у половині приватного будинку по вулиці Єдності навпроти стадіону. У цьому ж будинку Ганна Григорівна мала кімнату, в якій жила зі своєю старшою донькою аж поки не одружилася і не переїхала на вулицю Франка. Сама ж вона родом з Полтавщини.
Олександра Олексіївна Бойко згадує, як разом з матір’ю вона в дитинстві була на сесії сільської ради, де піднімалося питання про нове приміщення медичного закладу, який мав би при собі пологовий будинок і кілька лікарняних ліжок, як це було у деяких селах. Тоді розглядалося два варіанти, де будувати медамбулаторію: на пустирі, де потім в 1969 році збудували школу, або на Горбу, де у 2000-х роках облаштували базар. Це питання було дуже актуальним на той час, адже медамбулаторія не мала свого постійного приміщення. Якщо у Зазим’ї в 1950-1960-х роках був свій фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим будинком, то погребські медики кочували з місця на місце.
Так наприкінці 1950-х років медичну амбулаторію перенесено ближче до частини села, яка називається Майдан, у будинок Дмитра Бруя (приблизно це вул. Єдності, 125). Через кілька років медамбулаторію було переміщено в колишнє приміщення школи на місці, де пізніше збудовано шинок “Паничі”. Ця будівля звільнилася, тому що навчання почали проводити в одноповерховій будівлі (пізніше у ній розмістили дитячий садочок).
У 1969 році було відкрито двоповерхову школу, що дозволило звільнити з-під шкільних класів три приміщення. Колишній шкільний будинок біля клубу передали під медичну амбулаторію. Цю будівлю через майже сорок років розібрали й на її місці збудовали двоповерхове приміщення, на першому поверсі якого розмістили нову медична амбулаторія (вул. Єдності, 57). Однак в деяких серіалах, які знімали київські кіновиробники, можна побачити екстер’єр та інтер’єр старої будівлі.
Персонал медичної амбулаторії
За радянських часів медична амбулаторія передбачала певний перелік посад. Усі вони збереглися й до сьогодні, окрім посади дезінфектора. Про дезінфекторів ніде не згадують, однак їх робота була дуже важливою: хлорування колодязів, очищення села від пацюків і мишей та інше. Місцевим жителям запам’яталися дезінфектори із Зазим’я Іван Миронович та Микола Федосьович Щиголь.
Лікарем Ганна Григорівна Бойко працювала до вересня 1979 року. Після неї цю посаду обіймали Костянтин Васильович Гайовий та його дружина Наталія Іванівна Гайова. З 2005 року лікарем у Погребській медичній амбулаторії почав працювати Володимир Дмитрович Шевченко.
Понад 25 років фельдшером у Погребській медамбулаторії відпрацювала Тамара Марківна Лобунець (Радченко). Після її виходу на пенсію на цю посаду був призначений Григорій Миколайович Руденко. Медсестрами працювали Євдокія Кривобок (з вулиці Єдності), Раїса Косянтинівна Ковалевська та Галина Іванівна Крупенко, а пізніше жителька села Пухівка Неля Сергіївна Спілок. Оксана Іванівна Сугоняко обійняла посаду дитячої медсестри. Здоров’ям майбутніх матерів протягом багатьох років опікувалася акушерка Галина Василівна Негода, а пізніше Марія Іванівна Хотячук (Ярошинська). Стоматологами працювали Анна Петрівна, Анатолій Васильович, Володимир Петрович Бондаревський (1974-1996 рр.), Денис Анатолійович Титаренко (2004-2018 рр.). Прибиральницями у Погребській медамбулаторії працювали Олена Петрівна Дімітрова, Галина Сергіївна Манич, Ніна Олексіївна Саврасова.
Після об’єднання сіл Придесення у Зазимську сільську територіальну громаду почали відбуватися певні зміни й з медичним обслуговуванням. Продовжувалася медична реформа в Україні. А з 2022 року керівництво медичними закладами громади перейняло на себе Комунальне некомерційне підприємство “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Калинівської селищної ради, яке очолила Тетяна Володимирівна Кудрявцева.