Історія вступу в київські внз на межі 19-20 століть

Зовсім скоро почнеться вступна кампанія у вузи України. І хоча рік видався досить складним, проте життя продовжується і новий навчальний рік знову скоро не за горами. А чи знаєте, як вступали в вузи в 19-20 столітті? Сьогодні буде чимало цікавого.

На межі 19 і 20 століть вступ виглядав зовсім по іншому. Київ на той час мав декілька вищих навчальних закладів. Але тільки Імператорський університет св. Володимира мав статус університету, пише kyivone.

Зараз він називається Національним університетом ім. Тараса Шевченка. Його червоний корпус відомий всьому світу. На той час було лише 4 факультети. Найбільш популярними були медицина і юриспруденція. Ці професії вважались найбільш дохідними. Точні науки підходили не для всіх, проте мали своїх шанувальників. А от філологією мало хто хотів займатися.

Якщо порівнювати статистику, то є дані по кількості студентів в 1894 році. В університеті вчилися 2357 студентів. 1014 – це були майбутні медпрацівники, 932 – майбутні юристи. Фізмат зібрав 312 чоловік, а от філологія мала 69.

Чому раніше вступали в університети?

Сьогодні всім зрозуміло, що без вищої освіти успішну кар’єру побудувати дуже важко. Проте в 19 століття все було зовсім по іншому. В той час люди могли знайти хорошу роботу, маючи тільки знання гімназії. Навіть, на державній службі вистачало атестату зрілості, який отримували після навчання в школі. А от вища освіта потрібна була у двох випадках.

Перша причина – ви мрієте про професію, якою не можна займатись без навчання у вузі. Це лікар, адвокат, вчитель і т.д. Друга причина – ви любите і плануєте займатись науковою діяльністю.

Вступна кампанія також починалась в липні. Абітурієнти подавали заяву (“прошение”) на вступ. В ній вказували бажаний факультет. Одночасно вступати в кілька вузів не можна було. Тому що при подачі заяви, потрібно було надати і оригінали документів. До них відносились:

  • атестат зрілості, що отримували після закінчення гімназії;
  • метрику;
  • свідоцтво про хрещення;
  • документ, підтверджуючий належність до дворян, купців і т.д.;
  • приписне свідоцтво (воєнна повинність);
  • дві фотокартки.

Не студент, якщо не лояльний

Вступних екзаменів не було. Після подання документів потрібно було чекати результатів. У вказаний день вивішували список прийнятих студентів.

Приймальна комісія працювала з зачиненими дверима. Ті, в кого золоті медалі, зараховувались автоматично. Після цього починався конкурс атестатів зрілості. Робили своєрідний рейтинг, починаючи з найвищої суми балів і до найнижчої.

Проте це з формальної точки зору. А насправді роль при вступі відігравали й інші моменти. Університет відправляв список студентів, яких хотів прийняти до спецслужб. І всі, хто вважався “неблагонадійними”, в результаті не вступали, незалежно від атестатів.

Тому де-факто однією з умов була лояльність до влади.

Без претензій

Після вивішених списків одні радіють, інші – засмучені або ж невдоволені. Проте згідно правил претензій не приймали. На той час не було ніяких апеляційних комісій. Університет не повинен був перед кимось виправдовуватись чи пояснювати свої рішення.

В такому випадку, ви можете подумати, що корупція процвітала. Проте не зареєстровано жодної скарги на корупцію. Скоріше за все через те, що її дійсно не було. Адже керівництвом університету зазвичай були визнані вчені, відомі, навіть, у всьому світі. Вони були не тільки порядними, але й віддані науці. Тому вони більше переймалися репутацією університету, ніж наживою.

Екзамен чи процент?

Проте вступні екзамени все-таки проводили, але не всім. Зазвичай, вони були для тих вступників, що закінчили реальне училище чи інший середній навчальний заклад. Це пов’язано з тим, що такі заклади були більш профільними, наприклад, з математичним нахилом. Тому при вступі в університет потрібно було здати екзамени по давнім мовам (латинь і давньогрецька). Проте такі екзамени були не для конкурсу. Достатньо було отримати позитивну оцінку і ви вступали.

Розповідаючи про університети і навчання на межі 19 і 20 століть варто згадати, що було основне обмеження – вчитись могли тільки хлопці. Дівчата навчались на Вищих жіночих курсах. Їх відкрили в Києві в 1878 році. Навчання (середнє і вище) було роздільним.

Проте найбільше обмеження було для євреїв. Лише 5% від прийнятих абітурієнтів могли займати євреї. Тому євреї в той час мали 2 варіанти: поїхати вчитися за кордон або ж прийняти хрещення. 

Стипендія за конкурсом

Навчатися в університеті можна було тільки платно. Причому плата мала 2 частини. Одна – взнос в фонд університету. Друга частина – це гонорар профессорам за лекції. Разом все було близько 100 рублів за рік. Для заможних людей – це були копійки. А от родина з середнім доходом в 360 рублів на рік не могла оплатити навчання дитини. А якщо ви ще й з іншого міста, то й житло потрібно орендувати. Це вже не згадуючи про харчування і одяг, які потрібні були. Тому студентами ставали талановиті, але все-таки з заможних сімей діти. Іноді траплялось, що у студента був покровитель і спонсор, якщо він сам був з бідної сім’ї. Проте це скоріше виключення, ніж правило.

А на стипендію важко було розраховувати. Її отримували деякі особливі студенти. Стипендію видавали виключно за особливі досягнення в навчанні і хорошу поведінку.

Щоб отримати її, потрібно було написати наукову роботу. А потім ще й здати усний екзамен.

Тільки після цього керівництво вирішувало чи надавати стипендію.

Але втратити стипендію було також дуже легко. Якщо трошки студент погіршить свої результати, то вже могли зупинити виплату стипендій. 

Адже студент мав бути прикладом для всіх і ніяких послаблень йому не могло бути. 

Як бачите на той час навчатись в університетах дійсно могли далеко не всі. Було чимало обмежень і правил, які заважали здібному учню отримати вищу освіту. Тому багато хто з талановитої молоді вимушений був піти працювати деінде. Багато з них втрачали надію і лише особливо обдаровані могли пробитись, працювати і потім знову вступати в університети, коли трохи коштів було вже зароблено.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Буковель чекає: подорож з комфортом для киян завдяки трансферу

Безперечно, гори не можна не любити. Навіть якщо людина – не затятий фанат активного відпочинку, важко переносить зміни клімату та атмосферного тиску,...

Школи і дитсадки Києва зможуть працювати в “червоній” зоні: що змінилось?

Вчора Кабінет міністрів України затвердив нові правила, що стосуються поділу регіонів на зони під час карантину. Відповідно до них, школи і садки...

Як вибрати спецодяг і на що варто звернути увагу?

Імідж компанії залежить від багатьох факторів. Одним з них є зовнішній вигляд співробітників. Багато років спецодяг шили з не надто якісних і...