2019 рік був оголошений роком позитивних змін для науково-педагогічних працівників. Попри нестабільну фінансово-економічну ситуацію в державі, політичну колотнечу та передвиборчу ейфорію, перспективним вектором розвитку нашої держави уряд обрав вищу освіту. Зокрема це стосувалося поліпшення матеріального добробуту науково-педагогічних працівників. Дане рішення видалося своєчасним на фоні зростання вимог до кваліфікації останніх.
Тож наприкінці 2018 року на засіданні уряду прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом будо анонсоване підвищення посадових окладів викладачам вищої школи на 20%. Новина викликала активний, нехай і скептичний інтерес у самих освітян і хвилю обурення у працівників інших бюджетних сфер. Розширене пояснення намірів уряду прозвучало в вуст міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. Вона зауважила, що з 1 січня 2019 року саме науково-педагогічні працівники отримають найсуттєвіше підвищення до посадових окладів – 20%, в той час як на інших педагогічних працівників та решту бюджетної сфери чекає надбавка у розмірі лише 9%. Також очільниця української науки наголосила, що попри складні часи, держава мусить інвестувати в освіту, а також тих, чиїми зусиллями вона реалізовується й підтримується.
Яким же був фінал цієї багатообіцяючої історії намагалась розібратися редакція kyivone.com
Я відомо, обіцяти – ще не одружитись. І ось, лише наприкінці січня 2019 року довгоочікувана постанова була введена в дію. Згідно з документом, посадові оклади науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти державної та комунальної форми власності будуть підвищені на … 11%. Хоча обіцянку про терміни введення в дію постанови було дотримано – з 1 січня 2019 року. Уряд переконує, що кроки у напрямку підвищення окладів працівників вищої школи не лише поліпшать їх матеріальний стан, але й підвищать престижність освітянської праці, яка, як відомо, наразі не є «трендовою».