В Києві завжди відбувається щось цікаве. Тому місто користувалось популярністю ще 100 років тому. Тут постійно відбувались цікаві вистави та концерти, ярмарки та зустрічі високопосадовців. Звісно Києву треба було якось розміщувати всіх гостей. Ця потреба спричинила цілий бум будівництва в столиці. Заможні підприємці намагались побудувати та звести готелі з усіма можливими зручностями, а також запрошували найвідоміших кухарів для роботи в ресторанах при готелях. Одним з найпопулярніших готелів тих часів був Континенталь. Далі на kyivone.
Відомий архітектор
Владислав Городецький найвідоміший київський архітектор. Його кар’єра в Києві починалась досить скромно, він підключав нові будинки до міської системи каналізації. Але з часом, завдяки «правильним» знайомствам в Імператорському товаристві полювання, куди стікались всі аристократи того часу, він отримує своє перше велике замовлення. Усипальницю Штейнгелів на Аскольдовій могилі. Що цікаво, у якості рекламного ходу, Городецький створює приміщення тиру для Імператорського товариства. Талант архітектора був помічений у 1895 році, коли в центрі Києва, треба було не просто побудувати, а розпланувати 4 основні вулиці і відвести під забудову велетенську ділянку професора Меринга. Тому для такої об’ємної роботи запросили Городецького у співпраці з архітекторами Шлейфером та Брадтманом. Що цікаво, що найнепридатнішу для будівництва ділянку професора Мерінга Городецький придбав для себе.
Поява готелю
В період розпланування чотирьох центральних вулиць в Києві було збудовано і готель Континенталь. Будівництво та оформлення обійшлося в кругленьку суму, понад мільйон карбованців. Будівництво тривало майже 2 роки. Одразу ж після будівництва готель було відкрито для відвідувачів. Навіть було запущено рекламу, в якій йшлося, що готель Континенталь відповідає всім європейським стандартам того часу і може бути достойним суперником.
Всередині готелю було 100 номерів, вартість їх була різною. Від 1,5 до 15 карбованців. Тобто ночівля в цьому готелі могла вартувати майже половини місячної заробітної плати звичайного київського робітника. Умови відповідали ціновій політиці готелю. Тут було все, телефон, бар, ліфт, пральня, а також зимовий та літній сади. В довідниках міста тих часів, описували Континенталь, як щось дуже дороге. Оскільки в номерах була електрика, вода та опалення. А літній сад з фонтанами і різноманітними рослинами зачаровував погляд. Номери були оформлені дуже дорого в стилі бароко. Велетенські ліжка, дзеркала в позолоті взагалі все, що було потрібно для комфортного проживання.
Відомі постояльці готелю
В Континенталі часто зупинялись відомі люди, письменники, співаки, артисти тощо. Сюди часто навідувались Федір Шаляпін та Леонід Сабінов, Костянтин Бальмонт і Осип Мандельшам і навіть шахматистки Михайло Чигорін та Хосе Рауль Капабланк.
Одного разу сталась досить цікава ситуація з відомим співаком Федором Шаляпіним в Континенталі. Його концерт було заплановано в будівлі поруч, в цирку Крутикова. Цей зал був одним з найбільших в Києві на той час. Бажаючих відвідати концерт артиста було настільки багато, що Шаляпін не зміг пройти крізь скупчення людей. Але розпочинати концерт треба, тож Федір скористався тим, що готель стояв стіна в стіну з концертним залом. Він зі своїм помічником спочатку по карнизах готелю, а потім і по стічній трубі спустились на дах цирку. В сам зал також потрапити можна було виключно через вікно на даху. Тож артисту нічого не лишилось, як спускатись через вікно.
ХЛАМ
У підвалі готелю було відкрито кафе, під досить дивною назвою «Хлам». Згодом стало зрозуміло, що це абревіатура, яка розшифровувалась як художники – літератори – артисти – музиканти. На вивісці кафе було зображено чоловіка, який летить ультрамариново-синьому та рожево-сріблястому просторі. Це було арткафе для творчих людей. Тут зустрічались різні люди. Поети часто декламували свої вірші, а за це кафе винагороджувало їх безкоштовною вечерею. Страви тут були досить прості. Вечеря складалась зі шматка хліба, каші та чашечки чаю. До речі, саме тут студентка відомої київської академії мистецтв Надія Хазіна в 1919 році зустріла тут своє кохання, свого майбутнього чоловіка Осипа Мендельштама. Ще один цікавий факт про «Хлам». Саме цей заклад було зображено в одному з творів Булгакова, Біла Гвардія. Але в творі цей заклад автор назвав ПРАХ. Розшифровка досить проста, поети – режисери – артисти – художники. Письменник описував заклад, як працюючий до самого ранку та шумний бар.
Правила готельного бізнесу минулого
Що ж бути готельєром в ті часи було не просто добре, а престижно. Тому готельний бізнес в Києві розширювався максимально швидко. У 1912 році у найпопулярніших довідниках міста була інформація вже про 95 готелів, і це не зважаючи на понад 50 адрес кімнат в оренду та апартаментів, які здавали подобово для туристів та гостей столиці. Готельний бізнес все ж таки приваблював своєю рентабельністю. І це не дивно, оскільки в нормальних готелях, вартість різнилась в 75 копійок до 15 карбованців на добу. Навіть найпростіший номер міг принести в рік до 300 карбованців. Для розуміння в дохідних будинках за такі гроші можна було орендувати трикімнатну квартиру на рік. Але щоб отримати цю суму треба було, щоб в готельному номері постійно хтось жив, тому власники готелів намагались отримати клієнтів за будь-яку ціну.
Вважалось, що київські готелі починались з вокзалу. І частково це було досить правдиве твердження. Найкращі готелі міста, серед яких був і Континенталь почали враховувати розклад поїздів, щоб відправляти екіпажі для зустрічі поважних гостей. Такий собі трансфер. Також у готелів були досить цікаві ПР ходи. Наприклад, деякі готелі співпрацювали з візниками, які своєю чергою активно радили і вихваляли певні готелі, за що звісно отримували свій відсоток. Згодом, кожен київський готель отримав свою сталу публіку. Континенталь славився серед творчої еліти, тому біля готелю завжди можна було зустріти зірок та відомих людей. Але не оминали цей готель поважні гості та високопосадовці. В деяких путівниках навіть писали спеціальні приписки, кому в якому готелі буде зручніше. Тому, якщо ви актор чи бізнесмен вам в Континенталь, якщо іноземець, то краще підійде Гранд Готель, а от якщо провінційний держслужбовець, тоді вам в готель Європейський. З часом, коли готельний бізнес став ще прибутковішим, київська влада вирішила класифікувати їх. Відповідно до класу, нараховувався податок власнику готелю, якій він мав щороку сплачувати. Також важливо було врахувати, що класифікація рівня комфорту відбувалась і по містах, Київ своєю чергою отримував першу, найвищу категорію. До цього класу входили міста та підприємства які мали річний прибуток від 20 тисяч карбованців, другий клас від 5 до 20 тисяч карбованців, а от третій – від 1000 до 5 тисяч. Податок рахувався відповідно, найвища категорія мала сплатити 500 карбованців податку. Окремо був нарахований податок на нерухомість.
Влада міста дуже слідкувала за порядком в готельному бізнесі. Якщо раптом відвідувачі жалілись на проживання в готелі, представники влади разом з поліцією їхали перевіряти готель. Якщо знаходили порушення, тоді виписували величезний штраф на ті часи, а також керівник готелю мав одразу усунути всі порушення інакше готель могли взагалі закрити. Тому кожен готель мав спеціальний перелік правил, тому мали їх дотримуватись.