Найвідоміша кондитерська Семадені в Києві

Прогулюючись вуличками улюбленого міста, завжди приємно зайти у кав’ярню, посмакувати смачною кавою та ароматною випічкою. Відчути ритм міста, почути цікаві новини та познайомитись з новими людьми. Сьогодні кав’ярня це не традиція, а необхідність, для того, щоб зігрітись, зустрітись з друзями, провести романтичне побачення, попрацювати або просто провести час за улюбленою книгою. Але було в Києві й особливе місце. Місце з неймовірно довгою історією. Кондитерська Семадені. Далі на kyivone.

Хто ж такий Семадені? 

Про відомого київського кондитера відомо небагато. Його юнацькі роки й досі лишаються таємницею для багатьох. Але точно можна сказати, що на початку 70-х років 19 століття швейцарець Бернард Семадені мешкав в Одесі, де, до речі і проходив стажування в швейцарській кондитерській. Юнак пройшов досить хорошу школу, працюючи в братів Фанконі. Брати ж своєю чергою приїхали до України з Варшави і привезли з собою неймовірні рецепти та європейські кондитерські традиції. У своїх закладах подавали різноманітне морозиво, цукерки у красивих коробочках, а також печиво та інші солодощі. Бернард вирішив переїхати до Києва у 1877 році. Саме тут розпочалась його велика історія. 

Поява кав’ярні

В середині 19 століття до Києва переїхав відомий швейцарець Мартін Штіфлер. А у 1859 році заснував власний кондитерський бізнес. В 1878 році одну з кав’ярень в нього викупив Бернард Семадені разом зі своїми друзями, славнозвісними братами Фанконі. Тоді кондитерська мала назву «Швейцарська кондитерська Семадені та Фанконі». З часом назва стала коротшою та трошки іншою «Семадені та Люрс».  А згодом, по вулиці Хрещатик 15, вже був заклад з назвою на честь вправного та талановитого «Семадені». Справи йшли досить добре, що вже за рік активної роботи Семадені викупив ще один заклад у свого партнера, за адресою Хрещатик 9. Саме ця кав’ярня зовсім скоро стане відомою на весь Київ. 

Чим пригощали? 

Семадені завоював прихильність мешканців та гостей міста не лише своїми солодощами, а й революційними новинками. В кав’ярні були найкращі сорти какао та солодощів, завезені з Британії, Швейцарії та Голландії. Відвідувачі навіть могли спробувати Французькі бонбоньєрки.  Це маленькі вишукані солодощі в акуратних красивих коробочках, які були перев’язані шовковою стрічкою. Також одним з найпопулярніших видів солодощів було київське сухе варення, яке кав’ярня закуповувала у ченців Києво-печерській лаврі. Це шматочки різноманітних фруктів, які декілька разів виварювали в цукровому сиропі, потім підсушували протягом певного часу і перед подачею притрушували цукровою пудрою. У Семадені можна було скуштувати каштани в сиропі, ананаси з Африки і навіть шоколадні таблетки. Що цікаво, Бернард навчив киян пити кефір. Спеціально для свого закладу він замовляв його в «Центральній молочній», яка знаходилась на той час на перетині вулиць Тарасової та Хрещатик. В Семадені навіть можна було придбати лікувальну карамель «Кеті Бос» Оскільки в її склад додавались лікарські трави, які полегшували кашель. Саме цю карамель навіть рекомендував медичний департамент. 

Місце зустрічі змінити не можна

Завдяки чудовому, та зручному місцезнаходженню, навпроти Київської ради та економічної біржі публіка в Семадені була досить особлива. В основному це були так звані «Нові українці». Тобто високопосадовці, які досить часто назначали зустрічі саме в кав’ярні Семадені. До того ж саме кондитерська згадувалась у багатьох київських путівниках. Найбільший наплив клієнтів у Семадені був з 11 до 15 години.  В цей період сюди звідусюд стікались біржові працівники, чиновники. Через це в кав’ярні завжди було шумно. А на маленьких мармурових столиках досить часто можна було побачити довгі стовпчики цифр та різноманітні формули. Оскільки часто біржовики вираховували прибутки та втрати сидячи за чашкою ароматної кави та вирішуючи свої справи. Також Бернард Семадені досить довгий час виписував закордонну пресу, тому за дуже короткий час кондитерська стала ще й місцем, де можна було дізнатись останні новини. А згодом, сюди почали з’їжджатися репортери з усіх усюд за сенсаційними репортажами. 

Цікавість журналістів була не просто так. Досить часто за столиками кав’ярні можна було помітити відомих людей. Так, наприклад на  чашечку кави сюди частенько приїздив Микола Лисенко. А поласувати смачним шоколадом приходив журналіст – початківець Костянтин Паустовський. До речі, Костянтин згадає улюблений заклад в своєму оповіданні під назвою «Гардемарин». У 1917 році цю кав’ярню обрав для себе і Ярослав Гашек. Він вирішив відвідати кафе разом із братом дружини, Ярославом Маєром. Але в той час діяло досить важливе правило, військовослужбовцям нижчих чинів не дозволялось відвідувати кав’ярні. То ж Гашек влаштував скандал, після якого був заарештований і відправлений до Борисполя, на гауптвахту. Саме там він закінчив свою повість про бравого солдата Швейка. 

Ринок конкурентів

Ринок київських солодощів зростав дуже швидко. Досить швидко стало тенденцією відкривати свої кондитерські та кав’ярні. Наприклад, одним з найвідоміших конкурентів Семадені був Жорж Дортенман, який відкрив свою кондитерську. Обороти були величезні. За рік кондитерська Жоржа виготовляла понад дві тисячі пудів цукерок і майже 500 пудів шоколаду. Гордістю головного конкурента Семадені був «Торт від Жоржа». Його подавали в найбагатших будинках Києва, а також без цього шедевру не обходився жоден поважний прийом. Ще одним конкурентом можна вважати Франца Голомбека, яки відкрив своє кафе по вулиці Фундуклеївській.  Якщо прослідкувати, то більшість власників кондитерського бізнесу в Києві, були як правило іноземцями. Та це й не дивно, оскільки зв’язків та такого досвіду у корінних киян не було. 

В 1914 році за ініціативою кондитерів було створено «громада власників майстерень з виготовлення цукерок та карамелі в Києві». Основною метою створення було врегулювання усіх спірних питань між конкурентами, а також покращення умов роботи на підприємствах. Також ця громада врегульовувала відкриті питання стосовно заробітної плати працівників. 

Бернард Семадені все ж таки продовжував вкладатись в свій бізнес. Що важливо не дивлячись на швидко зростаючу конкуренцію, він постійно приймав участь у київських промислових виставках та ярмарках. На них він проводив майстер-класи з приготування цукерок  та шоколаду. Віртуоз – кондитер, навіть отримав срібну медаль на одній з виставок.  Досить велику кількість грошей вкладав безпосередньо і в рекламу закладу. Річний капітал кав’ярень Семадені складав 100 тисяч карбованців на рік. 

Що сталось з кондитерською? 

В 1907 році, на 62-му році життя Бернард Семадені помер. Перед смертю він склав заповіт, в якому йшлося про те, що навіть після його смерті кондитерські та кав’ярні мають працювати і далі, не можна було змінювати назву закладів, навіть якщо планували відкриття не лише в Києві, а й в інших містах. Всі фабрики та заклади поділили між собою діти, головним розпорядником фірми стала дружина Семадені, Еліза-Маргарита. 

В 1913 році мережа Семадені знову почала розширятися, за адресою Хрещатик 39 було відкрито нову кондитерську Семадені.  Але згодом між дітьми почались сварки через конкуренцію, тож мати намагалась розв’язувати спірні питання. Каріна та Альфред-В’ячеслав продали свої частки. На жаль у 1914 році і вдова Семадені продала фабрику. Кондитерська ж навпроти біржі продовжувала свою роботу досить довгий час, допоки на початку 20-х років не закрили всі фондові біржі в столиці, а в 1925 році влада закрила і кондитерську Семадені, оскільки її відвідувачами були представники буржуазного класу, які вважались ворогами для більшовиків. В 1941 році, будівлю було зруйновано вщент як і весь Хрещатик. Так завершилась історія найвідомішої кав’ярні-кондитерської Семадені.

More from author

Скільки води треба випивати щодня

Щоденно людина повинна випивати достатню кількість води. Це необхідно для підтримки життєдіяльності організму. Але важливою є не лише кількість, а й якість води https://skandinavia.com.ua/ua/.  На...

Консультація дерматолога. З якими питаннями звертатись?

Дерматологія - дуже об’ємна наука, що поєднує декілька спеціальностей: дерматологіядерматовенерологіядерматоонкологіядитяча дерматологіятрихологіядерматокосметологія Висипи на шкірі, захворювання шкіри - такі як псоріази, екземи та ін, є класичною дерматологією...

Вибираємо каблучку з опалом

Кільце з опалом - це відмінний вибір для тих, кому звичайні камені з фіксованими монотонними кольорами здаються нудними. Такі камінці є “хамелеонами” ювелірної промисловості,...
.,.,.,.