Перша реклама в старому Києві 

У сучасному Києві реклами безліч і вона усюди. На білбордах, на транспорті, на вітринах магазинів і навіть в телефонах. Тож дізнатись про новинки, подивитись огляд та почитати відгуки немає проблеми. Але понад 100 років тому, варіантів реклами було не так багато, і як правило, вона була виключно візуальною. Дізнатись про пропозиції та акції мешканці міста могли вийшовши на вулицю, або придбавши газету. Далі на kyivone.

Становлення реклами

Періодом становлення реклами в Києві заведено вважати другу половину 19 століття. В той час, переважною частиною панівного суспільства міста було дворянство.  Їх спосіб життя та звички вимагали більших витрат, ніж в пересічних громадян. Офіцер-дворянин програвши всі свої статки напевно пустив би собі кулю в лоб, аніж пішов у відставку і почав займатись торгівлею. Дворянство зосереджувало в своїх руках майже всю владу, але це досить сильно гальмувало розвиток економіки. Більшість мешканців міста шанували владу і навіть намагались хоч трошки копіювати їх життя, наскільки це можливо. В деякому сенсі дворян можна було вважати піарниками тих часів, оскільки вони вирішували що буде модним і корисним. Це звісно стосувалось одягу, напоїв, косметики та їжі. Але в цілому це дуже добре працювало, хоч дворянство і не отримувало за це додаткові гроші. 

Перша рекламна площина

Найбільшим артефактом початку епохи реклами в Києві вважають видання під назвою «Пам’ятна книжка Київської губернії». Її видав губернський статистичний комітет. Від самого початку це був довідник, в якому були вказані всі представники російської влади, члени імператорського російського дому, а також видатні поліцмейстери та губернатори. Але з часом у довіднику почали публікувати й рекламні оголошення. І це був новий крок. Оскільки в путівниках містом публікували місця для паломництва, а от інформацію про готелі, ресторани та місця відпочинку в Києві майже не згадували.  Згодом, почали з’являтись довідники, які мали назву «Весь Київ».  В таких виданнях за алфавітним порядком публікували інформацію не лише про заклади і готелі столиці, ай про підприємства, які діють в місті. 

Не шкодувати грошей на рекламу

В Києві грошей на друковану рекламу не шкодували. Найбільше витрачались магазини одягу, торговельні агенти та інженери. Навіть представники продуктової торгівлі вмикали свої креативні навички, щоб презентувати свою продукцію у вигідному світлі. А от ювеліри та ювелірні крамниці на додаткову рекламу не витрачались, оскільки розуміли, ті, хто може собі дозволити прикраси не потребують додаткової інформації і точно знають куди йти. Згодом до Києва прийшла нова рекламна мода з Європи – зовнішня реклама та яскраві вивіски. Таку моду запровадили ті підприємці, які мали бізнесові справи, або ж партнерів в європейських країнах. Тому вони поспішили бути першими і в Києві. Наприклад, найбільшу кількість нагород в свій час отримала європейська реклама вогнетривких сейфів.  Один з торговців запальничками розумів, що свою продукцію має рекламувати якнайкраще, оскільки написати просто замітку буде замало. Тому згодом в газетах малюнки запальничок були досить художніми. Ще одним дуже винахідливим підприємцем  був відомий чех Їндржих Їндржишек. Він відкрив у Києві магазин музичних інструментів, а також студію звукозапису. Музичний магнат Києва ніколи не шкодував грошей на рекламу, тому його оголошення завжди відрізнялися оригінальністю поміж інших. 

Згодом крім спеціалізованих довідників реклама перебирається і на шпальти відомих київських газет. Але в них дозволялося друкувати рекламні оголошення на першій або останній шпальті. Що цікаво, першими завжди публікували оголошення про смерть та місце похорону, а вже потім рекламні оголошення підприємців. Спочатку реклама в газетах виглядала як великий текст, тому читати такі сторінки мешканці міста могли виключно від нудьги. Згодом підприємці почали приділяти більше уваги художньому оформленню своїх оголошень. Винахідливі підприємці з часом почали використовувати інший прийом для привертання уваги, а саме друкувати інформацію про акційні пропозиції та знижки. Деякі видавництва також почали використовувати такий прийом. Досить часто пропонували своїм читачам за річну підписку якийсь подарунок. Так, одного разу відоме київське видавництво пообіцяло у подарунок за підписку картину Рєпіна «17 жовтня».  Ще одним креативним рішенням вважалось і написання віршів або оформлення оголошень рамками. Наприклад, відомий дитячий магазин тих часів «Слава», постійно друкував віршики. А от їдальня з вегетаричним меню (так – так, саме з вегетаричним), що знаходилась на Прорізній 8, публікувала своє оголошення в чорній рамці, тому відвідувачів було не дуже багато. Оскільки мешканці міста вважали, що це траурні обіди. 

Оголошення тих часів в газетах писали як для себе, з турботою про споживача. Ні в кого не викликало здивувань оголошення про циганів з Москви, або про маленьких мавпочок замість собак. Також досить часто підприємці рекомендували свою продукцію настільки щиро, що здавалось килим на Різдво, дійсно чудовий подарунок. 

Ще одним цікавим варіантом розміщення реклами, було згадування або текст на афіші. Досить часто підприємці готові були платити величезні гроші, щоб їх рекламу було надруковано на брошурі або афіші. Досить часто такий прийом використовували в театрі Леся Курбаса. А найхитріші власники бізнесів навіть готові були доплачувати ведучому, щоб той озвучував рекламу перед початком вистави, в антракті, і навіть після завершення вистави. 

Новий рівень

В 1913 році Київ отримав можливість піднятись на наступну сходинку в рекламі, оскільки тоді в столиці проводили великий Всеросійський торговельно-промисловий ярмарок. У Києві збудували величезні павільйони для цієї особливої події. До того ж кожне приміщення намагались зробити відповідно до побажань замовника, тож на зміну звичайній рекламі прийшла архітектура. Окрім цього, кожен з підприємців, які представляли свою продукцію на ярмарку намагались якнайкраще оформити свої вітрини. Тому прогулюючись між павільйонами, очі розбігались. З харчових продуктів викладали повноцінні картини, дивлячись на таку вітрину можна було зголодніти одразу. Додавали атмосфери і яскраві та інформативні плакати, на яких писали влучні гасла або цікаві факти про продукт або винахід. На жаль розвиток реклами призупинила Перша світова війна. Хоч економіка і почала занепадати, влада спрямувала рекламу у пропаганду. І в період війни, не шкодувала ніяких грошей на її існування. Так, вся реклама перейшла в формат плакатного живопису. Окремо слід звернути увагу і на військово-патріотичні плакати. Окремо слід звернути увагу на плакат, що присвячений Петру Нестерову, який 1913 році зробив мертву петлю над Сирецьким військовим аеродромом. Але через місяць після початку війни,  трагічно загинув, розбившись на своєму літаку. 

У 1917 році не лише в Києві, а й по всій Україні було введено монополію на рекламні оголошення. В той час усі так звані рекламні агенції припинили свою роботу. Правда під час НЕП реклама почала відроджуватись, оскільки держава тимчасово дозволила існування приватного власника. А вже у 1922 році, щоб зменшити конкуренцію між державним та приватним сектором, було створено державну контору оголошень. Саме ця організація мала контролювати всю рекламу промислових товарів.  У цей період в моду входять агітаційні плакати. А далі історія була більш бурхливою. Спочатку дефіцит і репресії, після свобода слова та вираження. 

More from author

Скільки води треба випивати щодня

Щоденно людина повинна випивати достатню кількість води. Це необхідно для підтримки життєдіяльності організму. Але важливою є не лише кількість, а й якість води https://skandinavia.com.ua/ua/.  На...

Консультація дерматолога. З якими питаннями звертатись?

Дерматологія - дуже об’ємна наука, що поєднує декілька спеціальностей: дерматологіядерматовенерологіядерматоонкологіядитяча дерматологіятрихологіядерматокосметологія Висипи на шкірі, захворювання шкіри - такі як псоріази, екземи та ін, є класичною дерматологією...

Вибираємо каблучку з опалом

Кільце з опалом - це відмінний вибір для тих, кому звичайні камені з фіксованими монотонними кольорами здаються нудними. Такі камінці є “хамелеонами” ювелірної промисловості,...
.,.,.,.