Як працювала київська поліція понад 100 років тому 

Відносно нещодавно київська міліція стала поліцією. А що цікаво, що понад 100 років тому після революції 1917 року поліція перестала існувати у великих містах, в тому числі й в Києві. Замість неї почали формувати нову службу – міліції. Але як саме працювала київська міліція і що входило в обов’язки, розповімо далі в нашому матеріалі на kyivone

Людина, що змінила все

Одного дня 1898 року в київській газеті вийшла замітка про те, що до столиці направляється новий поліцмейстер, підполковник Циховський. На той момент ніхто навіть не звернув на це увагу, ні служителі закону, ні звичайний люд. Молодий підполковник В’ячеслав Циховський дуже радів своєму призначенню на нову посаду, ще й в Києві. Спочатку, свою кар’єру чоловік планував будувати у напрямку військової служби, але за десять років зміг дослужитись тільки до штабс капітана. Тому послухавши свого товариша, Сергія Зволянського, який на той час обіймав посаду в департаменті поліції, В’ячеслав вирішив змінити напрямок своєї діяльності. В січні 1898 року новий поліцмейстер Києва приїхав до міста і з цього моменту спокійне і тихе життя київської поліції закінчилося. 

Перші зміни

Зміни почались майже одразу після приїзду нового управителя. Так, наприклад, Циховський видав свій перший указ про роботу підрозділів поліції, який актуальний і досі. В ньому йшлося про те, що поліціянт має берегти спокій, життя, та власність місцевих жителів. Поліціянт завжди має бути привітним і допомагати містянам при зверненні, а також кожен, хто служить в лавах поліції мале бути сильним, витривалим та освіченим. І звісно ж поліціянт має брати участь у врегулювання спірних питань та організації громадського порядку у Києві. Не всім подобались такі нововведення, адже це означало, що треба буде постійно працювати, до чого київські поліціянти не звикли. Що ж стосується Циховського, то він був настільки вражений відсутністю порядку в Києві, що навіть поділився своїми враженнями та думками з киянами на шпальтах газети «Киянин». 

Відсутність порядку та нові реформи

У своєму інтерв’ю, В’ячеслав розповів, що перше, що привернуло його увагу, це пересування возів по вулицях міста. Оскільки ніхто не регулює рух вулицями, тому вони їздять максимально хаотично і навіть дозволяють собі їздити посередині вулиці, що не відповідає ніяким правилам. Візники в деяких випадках навіть не дивляться на своїх коней, тому це частенько спричиняє аварійні ситуації. І тільки коли він, новий поліцмейстер з’являється на вулиці, чергові починають удавати, що намагаються врегулювати рух. Ще більше нового поліцмейстера здивувала велика кількість бідняків на вулицях. 

Після цього новий керівник поліційної служби вирішив реформувати повністю роботу поліції й всіх її підрозділів. Він розумів що служба по 12 годин, дуже негативно впливає на якість роботи, оскільки простояти на посту таку кількість часу і залишатись уважним, свіжим та привітним будь-якій людині буде важко. Тому з 25 січня було впроваджено нові правила. Робота поділялась на 4 зміни, перша зміна заступала на пост о 6 ранку, а потім змінювалась кожні 6 годин. Якщо раніше чергові відправлялись на пост одразу з дому, то тепер, перед початком служби усі поліціянти мали прийти до дільниці на розподіл. До того ж черговий мав перевірити зовнішній вигляд співробітників та нагадати основні правила та обов’язки. 

Свою ж роботу В’ячеслав Циховський також побудував по оновленій системі. Вдень, або ж вночі він йшов на так звані прогулянки вулицями Києва, щоб прослідкувати порядок, а також подивитись які ще порушення існують. Наступного ж дня, він зачинався у своєму кабінеті й створював новий указ для служби поліції Києва. А також публікував основні постанови в щоденних київських газетах. 

Права та обов’язки 

Кожна така прогулянка головного поліцмейстера значно збільшувала список обов’язків київських поліціянтів. Містяни ж зі свого боку навіть робили ставки, до якої сфери життя дотягнуться нові правила Циховського. За два тижні роботи поліцмейстера, у чергових та поліціянтів був досить довгий список, ось деякі з них: 

  • Іти на пост командою, в ногу. Підходячи до місця, розходитись до точки чергування. 
  • Знаходячись на посту, поліціянт не має права відвертатися на розмови зі знайомими та двірниками.
  • І вдень і вночі поліціянт має бути помітним, тому має стояти та ходити виключно посередині вулиці.
  • Після закінчення зміни, черговий має повернутись до частини й доповісти про всі порушення, які було зафіксовано.
  • Слідкувати за манерою їзди візників. Контролювати швидкість, а також вимагати, щоб вози їздили максимально близько до тротуару.
  • Візників, які дозволяють собі жорстоке ставлення до коней одразу направляти до дільниці для створення протоколу.
  • Щоб уникнути надзвичайних ситуацій, переводити через дорогу дітей та осіб похилого віку. А також вчасно зупиняти рух, для можливості переходу дороги пішоходами. 
  • Поліціянт має слідкувати, щоб господарі не випускали собак з двору без намордників або ж без ціпка. Собаки, які з’являються на вулиці без намордника являються бродячими й підлягають вилову. 
  • Слідкувати за ремонтом доріг і мостових. 
  • Слідкувати за великою рогатою худобою та будь-якою іншою. Відловлена худоба, за якою до відділку не прийшли господарі протягом трьох днів віддається для приготування їжі до лікарень та в’язниць. 
  • Контролювати роботу двірників. Відстежувати, щоб протягом дня вулиці були чистими, а перехожі не кидали сміття. 
  • Забороняти пересування по тротуару з громіздкими та великими речами, які ускладнюють рух. 

Крім цих правил, поліціянти мали слідкувати й за хворими, за прописаними мешканцями будинків, за вивісками та оголошеннями, а також контролювати роботу торговельних точок у робочі та святкові дні. 

Також поліцмейстер не дозволяв своїм підлеглим відвідувати театри, бали та інші розважальні заходи. Оскільки це вважалось поганим прикладом та легковажною поведінкою. 

Ноу – хау для мешканців міста

Окрім логічних зауважень і правил зі сторони київського поліцмейстера, були й такі, які здавались дивними в ті часи навіть містянам. Наприклад, суворо заборонялось вивішувати верхній одяг на крюки для туш продавцям м’ясних магазинів та лавок. А акторам не дозволялось виходити на біс більше ніж три рази. 

Але найбільш цікавим був указ, в якому йшлося про поведінку візників та їх зовнішній вигляд. Він вважав не припустимо керувати возом у забрудненому одязі, рваних штанах, а також замурзаним у сажі. До того ж за куріння трубки «за кермом» теж був окремий протокол порушення.  Це була найболючіша тема Вячеслава Циховського. Тому, він наказав своїм підлеглим, тих візників, які постійно порушують правила одразу доставляти їх до відділку і складати протоколи про правопорушення. 

Що ж стосується прозорості роботи київської поліції, дуже показовими були звернення київського поліцмейстера до спеціальних служб зі шпальт газет з проханням звернути увагу на той чи інший кримінальний район Києва. Кажуть, що такі замітки допомагали й тодішнім детективам. А стосовно злочинців, заведено вважати, що у більшості вони були безграмотні, тому київських газет не читали, тому досить часто потрапляли за ґрати. 

More from author

Скільки води треба випивати щодня

Щоденно людина повинна випивати достатню кількість води. Це необхідно для підтримки життєдіяльності організму. Але важливою є не лише кількість, а й якість води https://skandinavia.com.ua/ua/.  На...

Консультація дерматолога. З якими питаннями звертатись?

Дерматологія - дуже об’ємна наука, що поєднує декілька спеціальностей: дерматологіядерматовенерологіядерматоонкологіядитяча дерматологіятрихологіядерматокосметологія Висипи на шкірі, захворювання шкіри - такі як псоріази, екземи та ін, є класичною дерматологією...

Вибираємо каблучку з опалом

Кільце з опалом - це відмінний вибір для тих, кому звичайні камені з фіксованими монотонними кольорами здаються нудними. Такі камінці є “хамелеонами” ювелірної промисловості,...
.,.,.,.