Інститут благородних дівиць в Києві

Київ у будь-який час був відомий як освітнє місто. Тут завжди створювались нові можливості для навчання для всіх верств населення. В Києві більшість молодих хлопців та дівчат мали й мають можливість обрати не лише напрямок, а й навчальний заклад будь-якої категорії, щоб отримати такий бажаний диплом та фах. Але в минулому, навчання для жінок було під великим питанням. А згодом дружина імператора наказала створити навчальний заклад для жінок – Інститут шляхетних дівчат. Далі на kyivone.

Історія створення

Взагалі, думка створити навчальний заклад для жінок досить довго визрівала в імператриці Марії Федорівни, ще з 1804 року. До того ж на тих українських територіях, які у 1833 році входили до складу Російської імперії вже діяло три вищі навчальні заклади для дівчат, а саме у Харкові, в Одесі та Полтаві. Кожен з них було відкрито за участі меценатів та досить впливових опікунів. Тож задум створення такого закладу в Києві був досить актуальним на той час. Тож згодом імператриця наказала міністру внутрішніх справ графу Кочубею відшукати місце для організації вишу. Після аналізу, виявилось, що вільних приміщень немає, тому було прийнято рішення про будівництво нових корпусів. Зі свого боку київський військовий губернатор Тормасов, запропонував Кловське урочище, також для будівництва віддали й Кловський фруктовий сад. 

Але місцем розташування інституту шляхетних дівчат стала величезна садиба на Іванівській дорозі, що належала генерал-майору артилерії Бегічеву. У липні 1834 року він звернувся до міністра народної освіти з бажанням віддати свою садибу для потреб університету Святого Володимира. Така пожертва була прийнята з великою вдячністю, але київський губернатор запропонував використовувати приміщення та територію садиби для нового інституту шляхетних дівчат. До того ж за рік до цього, Левашов звертався до імператора за погодженням створення вищого закладу для дівчат і навіть отримав схвалення. Микола Перший не лише погодив створення навчального закладу для жінок, а й виділив з казни майже 500 тисяч карбованців на облаштування. 5 листопада 1834 року було затверджено статут першого Київського інституту шляхетних дівчат. Але навчання почалося лише у 1838 році, в тимчасовій одноповерховій будівлі. А от уже в 1839 році було закладено новий корпус за проектом відомого архітектора Беретті. Головний корпус було добудовано у 1843 році. 

Відбір майбутніх панянок

Щоб навчатися в інституті шляхетних дівчат обов’язково треба було мати свідоцтво про походження. Навчатися у виші могли виключно молоді панянки. Якщо дівчина була з небагатої родини, вартість навчання покривали меценати Київської, Волинської та Подільської губерній. Кожна з губерній могла утримувати до 20 панянок на рік. Для вступу дівчат з заможних родин треба було внести одразу оплату за пів року навчання. Також у пансіон зараховували дівчат, які мали придане, до складу якого входило 12 пар панчіх, мінімум шість простирадл і стільки ж рушників, 2 срібні ложки, ніж та виделка, а ще 12 білих сорочок. Окрім цього обов’язковим документом при вступі була довідка про щеплення від віспи. Вступати до інституту могли дівчата віком від 9 до 14 років. Вступних іспитів не було, Прийом та допуск до навчання відбувався за рішенням дворянських зборів. Після цього дівчат сортували й розприділяли по класах відповідно до рівня знань. Повний курс навчання тривав 6 років, навчальна програма складалась з трьох класів, тривалість кожного була 2 роки. Щоб перейти в наступний клас, дівчата мали скласти іспити, також звертали увагу і на поведінку. Основні предмети, які вивчали молоді панянки це література, історія, географія, Божий закон, арифметика, природознавство, декілька мов і навіть рукоділля. 

Чим займались студентки

У деяких вищих колах навіть вважалось, що інститут шляхетних дівчат, готує майбутніх дружин та матерів для дворян. Оскільки основне виховання в інституті було спрямовано саме на це.  Розпорядок життя дівчат був досить насиченим. Підйом о 6-й ранку, обов’язкова молитва, а після сніданок. З 8-ї до 9-ї години студентки готувались до уроків. До 18-ї години в дівчат були уроки, а потім, до 19-ї години відпочинок. Ввечері ж панянки займались домашнім завданням та рукоділлям. О 21-й годині вечеря, молитва та відпочинок.

Годували в інституті не зовсім як дворян. Колишні учениці ділились спогадами, що лише з часом почали помічати, що в інституті є й  проблеми. Однією з таких було постійне недоїдання першокурсниць. Також зменшений раціон був і покаранням для учениць з поганою поведінкою. Викладачі могли спокійно залишити ученицю без чаю, третьої страви та десерту.  Додому дівчат відпускали виключно на великі свята, Різдво, Великдень, а також на досить короткі літні канікули. Увесь інший час, а це 6 років дівчата лишались в стінах інституту. Навіть листування з родиною постійно контролювалось. До того ж про стосунки чи кохання також мова не йшла. В інституті суворо стежили, щоб дівчата не псували репутацію спілкуванням з підозрілими особами. 

В стінах інституту заборонялось голосно розмовляти, бігати та стрибати. Взагалі атмосфера була ніби у військовому училищі. Треба було виконувати все, що казали викладачі і будь-яка непокора каралась. Аргументи у викладацького складу інституту завжди були орієнтовані на статут закладу. 

Дівчата пересувались строєм, не дозволялось торкатись одна одної і розмовляти між собою.  Дівчата ходили парами, але кожного разу процес постановки пар затягувався надовго, оскільки розмови в строю, збитий крок або відставання зупиняло всю колону і все починалось спочатку. Іноді дівчат виводили на прогулянку. Під час прогулянок суворо заборонялось сміятись і розмовляти, а також дивитись на перехожих. Дівчат навіть виводили на вулицю о п’ятій ранку, щоб вони не зустрічались із перехожими. 

Одяг в інституток також був досить стриманий. Сукні були пошиті з жорсткої тканини. До того ж великого дискомфорту додавало ще й широке декольте. Окрім сукні дівчата надягали батистову пелерину. Також кожна зі студенток мала круглу шапочку та плащ. Панянки мріяли про те, як повернуться додому і залишать страшну цупку зелену сукню в минулому.

Після навчання

Оскільки дівчата 6-7 років навчання вели досить стриманий і закритий спосіб життя вони не були готові до реалій за стінами інституту. Якщо випускниця була сиротою, вона намагалась залишитись працювати в стінах інституту. Перспектив у таких дівчат було небагато. Інші ж випускниці могли стати вчителькою в купецькій або дворянській родині. Або стати хорошою дружиною. Оскільки після випуску дівчатам не дозволялось навчатись далі. Серед випускниць зустрічаються і відомі українські діячки. Наприклад, українська письменниця Наталія Корольова. Вона провчилась в інституті всього 2 роки, але згадує той період, як кошмарний. Також навчалась в інституті шляхетних дівчат і Надія Забіла, яка отримала початкову музичну освіту саме в цьому закладі, під керівництвом відомого композитора Миколи Лисенка. 

За 50 років свого існування інститут вивчив і випустив майже 10 тисяч вихованок. Навчальний заклад проіснував аж до 1918 року. Після розформування інституту в будівлі розмістилася військово-педагогічна школа, а вже згодом це був всім відомий Жовтневий палац. 

More from author

Скільки води треба випивати щодня

Щоденно людина повинна випивати достатню кількість води. Це необхідно для підтримки життєдіяльності організму. Але важливою є не лише кількість, а й якість води https://skandinavia.com.ua/ua/.  На...

Консультація дерматолога. З якими питаннями звертатись?

Дерматологія - дуже об’ємна наука, що поєднує декілька спеціальностей: дерматологіядерматовенерологіядерматоонкологіядитяча дерматологіятрихологіядерматокосметологія Висипи на шкірі, захворювання шкіри - такі як псоріази, екземи та ін, є класичною дерматологією...

Вибираємо каблучку з опалом

Кільце з опалом - це відмінний вибір для тих, кому звичайні камені з фіксованими монотонними кольорами здаються нудними. Такі камінці є “хамелеонами” ювелірної промисловості,...
.,.,.,.