Історія поштової справи в Києві

Щодня світ змінюється. Усі послуги стають більш доступними та мобільними, що дозволяє робити усі справи майже на ходу. Зараз відправити листа, можна не виходячи з дому, а надіслати габаритну посилку допоможуть поштові служби, які також постійно оновлюються і роблять свої сервіси більш зручнішим. Посилки не йдуть вже тижні або місяці, хіба що на інший континент. Але ще кілька століть тому поштова служба не мала такого попиту та й взагалі її майже не існувало. Далі на kyivone.

Поява першого поштамту 

Взагалі появу пошти в Україні відносять до 13 століття, коли з’явились поштові станції, які перевозили виключно вантажі та поштарів. Але такі послуги були тимчасовими. А от постійна робота пошти почалась у період, коли Україна певний час була в складі Московського царства. В 1669 році цар наказав запровадити в Києві поштову службу. Постійного штату працівників, як і коней тоді ще не було. До перевезень долучили населення, яке мало власних коней. Тому щоразу пошту привозив той, хто мав вільний від основної роботи час. Але частину витрат на коней держава все ж таки покривала. В 1674 році було відкрито три приймальні пункти для листів, в Києві, Ніжині та Батурині. Яким саме був порядок приймання та відправки листів зараз важко сказати, але вважається, що листи надсилались, якщо у відповідне місце прямував хтось на коні або з екіпажем.  Система роботи пошти не була налагоджена, тому дуже швидко ця служба пішла на спад. 

Поштовий двір на Подолі

У 1725 році, а саме 25 квітня губернія видала наказ про облаштування поштового двору в Києві.  Щоб робота поштової служби була справною, щороку серед поважних та відповідальних містян обирали поштмейстера, який слідкував за кожним екіпажем та вів реєстр. Основним обов’язком було надання щомісячного звіту стосовно маршрутів підвід. Маршрутів було небагато. Пошта їхала або до Броварів, або ж до Борисполя. 

На той час адміністративний центр Києва був у старій та верхній частині міста. Звісно і місце розміщення поштамту було обрано поруч з адміністративними будівлями. На той час поштамт було розміщено на Подолі. Коли у 1811 році сталась велика пожежа, яка зруйнувала майже весь Поділ, пошта деякий час розміщувалась в кам’яному будинку на перетині двох центральних вулиць, Сагайдачного та Андріївської. 

Уся пошта доставлялась досить повільно. Київський губернатор навіть написав листа керівництву поштового департаменту. В листі йшлося про те, що доставка пошти між Києвом та Пітером триває майже 10 діб, а це неприпустимо довго. Але що цікаво, в той час існувала і експрес-пошта. Її маршрут був побудований від Пітера до Одеси, через Житомир, але в обхід Києва. Київський губернатор написав запит про те, що така пошта також має пов’язувати й Київ, тому в тому ж році, а саме в 1828 році було впроваджено експрес-пошту між Житомиром та Києвом

На цей період часу в Києві було вже кілька поштових станцій, звідси відправлялись поштові екіпажі в найближчі містечка та села.  Одна з будівель поштової станції знаходиться і досі на Поштовій площі, яку до речі названо на честь появи першої поштової служби тут.  Що цікаво, поштові екіпажі використовувались і для перевезення людей за напрямком Київ – Житомир.

Поштамт у центрі міста

У 19 столітті Хрещатик стає бізнес-центром Києва, тут починається справжнє паломництво підприємців. Тож сюди переїжджає і поштова контора. Вона розмістилась в будинку, який колись належав поміщику Головінському. В одному з флігелів будинку знаходилось приміщення для поштарів та їх диліжансів.  А вже першого квітня 1886 року на другому поверсі поштової контори відкрилася перша телефонна станція в місті. У 1880-х роках починають добудовувати додаткові приміщення. Це пов’язано з тим, що поштова та телефонна служби продовжували розростатись. У 1912 році розпочалось велике будівництво, але у 1917 році будівництво було зупинене. Майже 20 років тут був пустир з парканом. У 1934 році, після перенесення столиці УСРР до Києва, було прийняте рішення про будівництво головпоштамту на цьому місці.  Того ж року архітектори працювали над створення проекту під назвою «Будинок зв’язку». Будівництво тривало майже 5 років, до 1941 року. Але на жаль у вересні 1941 року будівлю було зруйновано внаслідок підриву радянськими диверсантами.  Вже після другої світової війни було прийняте рішення відновити будівництво. Конкурс на забудову Хрещатика був дуже великий. Оскільки в ньому брали участь архітектори майже з усього Радянського Союзу. Під потреби поштової служби було відведено частину ділянки, на якій містився будинок Ейсмана. Його також було зруйновано вщент під час війни. 

 Нова будівля була помпезною, як приклад класичної архітектури. Але у 1989 році трапилась дуже сумна та трагічна подія, фасад будинку обвалився. Одразу було проведено екстрену реставрацію. І хоч після неї будівля виглядала досить гарно, одну деталь так і не відбудували. Над карнизом поштамту була художньо виконана балюстрада. Під час реставрації її зняли, а після, просто не повернули на місце. 

Тонкощі роботи поштаря

Що цікаво, що доставляли посилки та листи виключно чоловіки. Жінки могли працювати безпосередньо в поштових конторах та відділеннях. Жінки мали обмеження не лише в роботі, а й навіть в особистому житті. Їм дозволяли виходити заміж виключно за представників поштової служби. Якщо цих правил не дотримувались, тоді можна було навіть залишитись без роботи. 

Форма в працівників була виключно чорною. Деякі моделі нагадували військову форму. Але це теж не просто так. Оскільки всі службовці поштової служби, від керівників до звичайних поштарів  були військовозобов’язаними і навіть мали свої звання та ранги. Робота поштаря була досить складна, оскільки кияни любили надсилати листівки та листи у досить великих кількостях та об’ємах. Але найскладніше в роботі працівників поштових служб залишались посилки. Хитрі кияни, користуючись низькою вартістю послуг пошти почали відправляти посилки друзям та різним на інший кінець міста, щоб не нести подарунки в руках. Тому цю функцію виконував поштовий працівник, який по київських схилах мав нести на собі величезну кількість коробок та посилок, в той час, як містяни йшли в гості без зайвих проблем. Що цікаво, що посилки вагою до 6 кілограмів вважались малогабаритними, і за один раз поштар мав віднести декілька таких. Пізніше, на пошті встановили обмеження, що посилка не має важити понад 17 кілограмів. 

Ще в киян була одна цікава ідея. На той час стали дуже популярними листівки або відкритий лист. В правилах було чітко прописано, що такий відкритий лист має бути написаний олівцем на поштовому бланку або ж на особистих бланках, але останні мали б бути надруковані за прикладом поштових бланків, з використанням міцного паперу та такого ж самого формату. Кияни почали вирізати з картону бланки, клеїли на них марку та кидали у поштові скрині, а от бланки поштових служб ігнорували. Тоді пошта зрозуміла, що втрачає можливість заробітку, тож одразу до правил були внесені зміни, в яких йшлося що відкриті листи або ж листівки надсилаються виключно на поштових бланках. 

Але не дивлячись на всю складність роботи, працювати в поштовій службі було престижно і навіть вигідно, оскільки після виходу на пенсію, поштові працівники отримували досить хороші пенсійні надходження, які на той час могли забезпечити безбідне життя без роботи. 

More from author

Скільки води треба випивати щодня

Щоденно людина повинна випивати достатню кількість води. Це необхідно для підтримки життєдіяльності організму. Але важливою є не лише кількість, а й якість води https://skandinavia.com.ua/ua/.  На...

Консультація дерматолога. З якими питаннями звертатись?

Дерматологія - дуже об’ємна наука, що поєднує декілька спеціальностей: дерматологіядерматовенерологіядерматоонкологіядитяча дерматологіятрихологіядерматокосметологія Висипи на шкірі, захворювання шкіри - такі як псоріази, екземи та ін, є класичною дерматологією...

Вибираємо каблучку з опалом

Кільце з опалом - це відмінний вибір для тих, кому звичайні камені з фіксованими монотонними кольорами здаються нудними. Такі камінці є “хамелеонами” ювелірної промисловості,...
.,.,.,.