Перші київські пивоварні

Ми звикли, що крафтове пиво можна скуштувати у будь-якому закладі столиці. Сьогодні різновидів цього напою настільки багато, що очі розбігаються. Є фруктове, хмільне, темне, світле і навіть зелене. З кожним роком все більше виробників створюють нові види пива для своїх споживачів. І як відомо, деякі маленькі пивоварні Києва також активно розробляють нові рецепти. Далі на kyivone.

Але історія пивоваріння в столиці уходить далеко – далеко в минуле, адже пивоваріння було вперше розпочато при монастирях. Так-так, саме на святих територіях. Цікаво? Розповімо детальніше

Традиції пивоваріння в Києві

Istoriya-piva

У ті давні часи виробниками пива виступали київські монастирі. Перше місце займала Києво – Печерська лавра, за нею йшов Михайлівський монастир, а потім всі інші. В літописах Видубицького монастиря, була прописана інструкція ведення господарства, серед пунктів якої було прописано як обирати та вирощувати хміль і навіть яку воду для пивоваріння обрати. Цей напрямок приносив монастирям гарний дохід. Згодом, почала зʼявлятися конкуренція, багаті київські жителі почали створювати свої пивоварні, продукцію яких поставляли до готелів та ресторанів столиці. Але якість напою була гірше. В ті часи пиво варили виключно для місцевого використання і за межі Києва його не вивозили. Але вже з середини 19 століття зʼявляється промислове пивоваріння з приїздом до столиці іноземних інвесторів. 

У цей час. до Києва приїжджають європейські промисловці  та будують пивні заводи, обираючи для них найкраще та найновітніше обладнання. З часом вони передавали свої підприємства в управління дітей, тому деякі пивоварні мали цілі династії. До середини 19 століття в Києві налічувалося вже 18 підприємств, що виготовляли пиво. 

Основні правила заводів

monakh-pet-pivo-6

Серед споживачів було своє особливе правило. Всі заводи пивоваріння називали імʼям власника заводу. Але заводи мали ще і свій особистий номер, який присвоювала Київська губернія після відкриття пивоварні. Наприклад, 1 – Товариство Київського пивоварного заводу. 5 – завод Корнелії Марр, та інші. 

Продукція пивоварень була представлена у найкращих готелях, та закладах столиці. В деяких магазинах навіть була окрема реклама. Наприклад, в великих магазинах були так звані рекламні тумби на яких було розміщено продукт та опис. Тому пиво часто пропонували з пиріжками або сухою рибою, в оголошенні поруч писала, що це найкраще пиво в місті. Все залежало від того, з якими заводом співпрацював власник. 

Також були важливі правила для закладів, які продавали пиво. Приміщення має бути світлим та чистим. У холодну пору року приміщення має обігріватись, також має бути щоденне провітрювання. Скатертини та посуд мають бути чистими. Бокали та кружки для пива мають бути з матеріалів,які добре миються, а закуски повинні бути свіжими і лише з якісних продуктів. 

Найвідоміша пивоварня столиці

kopulevskaya

У 1843 році німецький підприємець з матірʼю та дружиною переїжджає до Києва. Це був відомий Йоган – Генріх Марр. Він не просто їхав у справах, він тікав з рідного містечка через свій скандальний шлюб з 16-тирічною дівчиною. Адже його консервативні родичі, були категорично проти такого шлюбу. 

Він вважав, що провінційний Київ дозволить побудувати прибутковий бізнес і конкуренції в нього тут майже не буде. Але сталося не так, як гадалося. Хтось в управлінні був проти Марра, через те, що він хотів відкривати свою приватну пивоварню. Марр був молодий та дуже наполегливий, тому протягом трьох років він намагався отримати дозвіл на будівництво. Щоб отримати заповітний папірець, йому довелося відвідати київського губернатора та навіть міністра внутрішніх справ. Також купити землю, вступити в гільдію, отримати дозвіл від дорожніх служб. Але він таки досягнув свого у 1846 році. Йому надіслали дозвіл із самого Петербурга. 

Згодом Генріх приступає о будівництва на вулиці Копилівській. Він будує цехи, завозить дороге обладнання і через 2 роки перша продукція зʼявляється в закладах та магазинах. Виробництво складає 12500 відер на рік та приносить майже 5000 карбованців, у той час, коли на заводі працює всього 8 робітників. 

1

Ще через 2 роки Генріх відкриє готель на вулиці Хрещатик. Але на жаль стреси, та боротьба за першість похитнули здоровʼя Марра, і у віці 44 років він помер. Його бізнес перейшов до рук коханої дружини. Вона управляла їм майже 33 роки. 

Згодом бізнес почав занепадати, причина нові власники. Старший син Марра, потім його дружина, не вміли вести бізнес тому Перший завод почав пасти задніх. Кінець цьому поклав молодший син Йосип Марр. Він вирішив оновити завод, тому звернувся за дозволом на будівництво до Київської губернії. Йому пощастило більше ніж його батьку, він отримав дозвіл дуже швидко. І вже в 1910 році було побудовано нову 4-хповерхову будівлю. 

В 1913 році було запущено виробництво. 

___19_

Це був досить важливий рік і для країни і для заводу. Обʼєм виробництва збільшився в 3 рази і у заводу був шанс повернути собі успіх на ринку. Але Перша Світова війна зруйнувала ці плани.  В країні вводиться “сухий закон”, який, на жаль розповсюджувався і на пиво.  Марр намагався врятувати виробництво, що почало випускати безалкогольне пиво та фруктову воду, але й це не допомогло, споживачу цей продукт був не цікавий. Через 2 роки більшовики націоналізували підприємство і тут почали випускати виключно соки та консерви. Згодом сюди перевезли вітамінний завод, який до речі, й досі знаходиться в цій будівлі.

Пиво в Києві за радянських часів

73d276b8b9

Після відбудови міст і відновлення роботи підприємств в Києві стався справжній бум на пиво. Потужності виробництв були не такими,як до війни тому за пивом люди почали ходити зранку. Не тому що всі так хотіли випити, а тому, що до кінця робочого дня пива могло просто не залишитись. Біля так званих розливних можна було побачити величезні черги з банками, пляшками чи іншою тарою, в яку набирали пиво.

Згодом, коли дефіцит пива трошки згас, біля таких розливних можна було побачити чоловіків в обід чи після робочого дня. Можна було придбати стаканчик пива за 11 копійок, або взяти трошки більший за 22 копійки. Ще цікавим було й те, що взимку такі розливні також працювали, але тут продавали пиво з підігрівом, адже пити холодний напій на вулиці, під час зими не дуже велике задоволення. 

2020-08-22-mixnews-ec012c9fee-1-

Можна було випити пива і в ресторані, але там продавалося лише пляшкове, яке було не таким смачним, як розливне. Та й дуже часто в пляшках можна було побачити осад, що робило пиво більш гірким. Але з іншого боку, пляшкового пива було багато видів і можна було обрати те, яке більш до вподоби. 

Наприкінці 70-х років, коли країна готувалася до Олімпіади – 80, була задача побудувати завод, який буде виготовляти пиво високої якості. В 1974 році почалося велике будівництво теперішнього заводу Оболонь. місце обирали з можливістю доступу до підземних вод. Для запуску виробництва були запрошені пивовари з Чехії, які контролювали все, від сировини до води. 

У 1983 році завод отримав назву “Оболонь”. Він працює і досі не лише як київський завод, а багато його продукції можна побачити на полицях магазинів в інших країнах світу. 

Історія київського пивоваріння багата цікавими фактами та дивовижними людьми. Сьогодні українське пиво відоме по всьому світу. А київські виробництва намагаються виготовляти пиво з найкращого солоду, яке буде відповідати міжнародним стандартам.

More from author

ТОП-10 цікавих фактів про легендарного київського вченого Бориса Патона

Ім'я цього киянина прославилося не лише у рідному місті, а й далеко за межами України. Євген Патон пішов із життя, коли йому виповнився 101...

Становлення освіти для жінок в Києві

Сьогодні сумісне навчання чоловіків та жінок ні в кого не викликає здивування. А от понад сто років тому освіта була доступна тільки для чоловіків....

Навчання в державних гімназіях в старому Києві

Щоразу, з початком навчального року батьки школярів ставлять собі стандартні питання, скільки платити за навчання, які можуть бути додаткові витрати, а також що ще...
.,.,.,.