Фабрика Карла Маркса. Солодка історія

Якщо запитати у туристів, якою стравою вони характеризують Київ, окрім борщу та пампушок із салом вони назвуть відомий “Київський торт”. Адже саме він солодка візитівка столиці. Для людей старшого віку особливе місце займають і цукерки “Вечірній Київ.” Фабриці, що виготовляє ці смаколики вже понад 130 років, але вона й досі працює та зберігає свої рецепти вже дуже-дуже довго. Але прихильників у цих смаколиків не меншає. Тому сьогодні ми розповімо про цю чарівну фабрику солодощів. Далі на kyivone.

Історія створення

zavod

Й досі ця фабрика вважається одним з найстаріших підприємств в Києві. Сьогодні ця фабрика входить у склад відомого “Рошен”. Але початок виготовленню солодощів в столиці поклав купець Валентин Єфімов. Він отримав дозвіл на будівництво і вже у 1886 році у передмісті Києва, на Деміївці було створено фабрику. Вона мала назву “Парова фабрика виготовлення шоколаду та цукерок”. Раніше в цьому місці був невеличкий хутір з 24-х будинків, але поруч був цукровий завод, тому місцеположення для фабрики з виготовлення солодощів було досить правильним і зручним. Графік роботи був дуже складним, по 10 годин в день у тісних приміщеннях, з досить високими температурами. Саме в такому режимі працювало майже 200 працівників. Це було викликано тим, що попит на солодощі зростав постійно, тому була потреба у розширенні лінійки. На той час фабрика окрім шоколаду випускала і карамель, і мармелад, і пастилу, і навіть різноманітні джеми. Обсяг виробництва на рік складало майже 200 тонн солодощів. 

29573324_2003706706324971_823645619982070977_n

У 1897 році Валентин Єфімов вирішив створити акціонерне товариство, разом з партнерами вони сформували спільний капітал у розмірі 300 000 карбованців. На зборах було вирішено провести модернізацію виробництва, розширити приміщення, а також закупити нову техніку для виробництва. Але всі ці заходи почали працювати в зовсім інший бік, і підприємство почало зазнавати збитків. Тому в 1901 році були скликані позачергові збори, на яких одноголосно було прийнято рішення відсторонити Валентина Єфімова від керівництва та усіх справ фабрики. На його місце обрали нового керівника та досить досвідченого підприємця із Швейцарії Альберта Вюрглера. Він швидко розпочав реорганізацію і компанія знову почала виходити на нормальний дохід. Згодом, під його керівництвом фабрику вже знали не лише в Києві, а й поза його межами. Деякі вироби отримували навіть європейські винагороди. 

З часом виникла потреба в рекламі, тому продукцію активно рекламували усіма можливими способами, наприклад зображення наносили на сірники та плакати. Створювали акції з маленькими подарунками при купівлі певної продукції. А іноді, навіть в обгортку шоколаду чи цукерок вкладали листівки з українськими казками, або текстами пісень. 

Чому фабрика Карла Маркса?

Snimok-ekrana-2020-10-17-v-8.21.25-AM

Після великої Жовтневої революції, фабрика як і багато інших підприємств потрапили під націоналізацію. На зборах було прийняте рішення, що фабрику слід перейменувати. Для цього обрали ювілей Карла Маркса, якому у 1923 році виповнювалося 105 років. З того часу фабрика отримала нове імʼя. До речі, потужності фабрики в ті часи уже були досить великими. На виробництві працювало вже понад 4000 співробітників, а виробництво щороку зростало. Лише за 1923 рік було вироблено майже 7000 тонн продукції. На жаль, у під час війни,  фабрику частково було зруйновано. Але вже у 1944 році було створено велику комісію з реконструкції,  які почали відновлювати фабрику в досить швидкому темпі. Під час цих процесів планували модернізувати завод, особливо на важких процесах. Тому було встановлено 24 механізовані лінії, а також провели газифікацію. В 1965 році на фабриці вже випускалося понад 210 видів продукції.  А в 1987 році масштаби виробництва складали 52 000 тонн продукції на рік, з яких 52% залишали в Києві. 

З 1996 року Рошен

27

В 1996 році фабрика Карла Маркса з усіма своїми процесами, виробництвом, цехами та рецептурами стає частиною корпорації “Рошен”. Як стало відомо, фабрикою також цікавилася міжнародна компанія Крафт Фудс, але згодом вони вирішили направити увагу на створення нових виробництв, а не відновлювати старі фабрики.

Згодом фабрику знову чекала хвиля модернізації. Спеціально було закуплено техніку із-за кордону, із Швейцарії, Німеччини та Італії. 

Фабрика активна й досі. Вона випускає понад 100 різноманітних кондитерських виробів. Це і пастила, і зефір, і цукерки, і навіть торти. Всього було розроблено та випущено понад 320 найменувань продукції. На фабриці нині працює понад 800 працівників. А виробничі потужності можуть сягати 100 тонн на добу. В 2014 році фабрика “Рошен” увійшла в список найкрупніших виробників кондитерських виробів з усього світу і почесно зайняла 20 місце. 

Вартість фабрики складає понад 3 мільярди доларів, адже окрім київського філіалу має ще 7 фабрик. 

Найсолодші візитиівки Києва

kyevskyj-tort9

Найвідомішими солодощами київської фабрики звісно й досі залишаються “Київський торт”, та шоколадні цукерки “Київ вечірній”. 

Київський торт має в своєму складі два білкових коржі із додаванням горіхів. Вони покриті школадно – вершковим кремом. Вперше цей торт було створено у 1956 році, а згодом, майже через 17 років його було запатентовано. 

До речі, існує легенда появи Київського торта. Кажуть, що торт зʼявився через помилку кондитера. Ніби працівники підготували партію білків для бісквітів, але забули заховати в холодильник. Наступного ж ранку, зміна вирішила приховати помилку колег, і приготували з цих білків коржі. А автором рецепта назвали на той час керівника цеху Костянтина Петренко. Але насправді, над рецептом торта дуже довго працювали кондитери фабрики. І авторське свідоцтво за нього отримали Ганна Курило та Галина Фастовець. 

2055760

До речі, на початку до коржів додавали кешʼю, але на жаль доставляти його до Києва було дуже довго і дорого, тому замінили більш доступним горіхом – фундуком. Також кожна зміна мала кондитера, який по своєму прикрашав торт, тобто він мав свій особливий кремовий почерк, таким чином вважали, що торт можна захистити від підробки. Правда це чи ні, важко сказати. 

Черги за тортиком завжди були не маленькі. Тому іноді інгредієнті в торті могли бути замінені аналогами. Звісно, на упаковці й досі зображені київські каштани.

Сьогодні Київський торт втілили навіть у маленькому форматі тістечок, яке можна спробувати в кавʼярнях столиці. 

e64f6ec0d7b88a5275ccaff7c3785fff

А от цукерки “ Київ вечірній” було запущено в виробництво лише у 1984 році. У складі цукерок було какао, молоко, коньяк та фундук. Рецептура цукерок жодного разу не змінювалась. Особливістю цукерок вважається цільний горішок всередині. 

Зараз зʼявилися подарункові цукерки “Київ вечірній”, дизайнери трошки попрацювали над упаковкою, але рецептура цукерок залишилась незмінною. Навіть не дивлячись на оновлення, як і раніше на коробці зображений вечірній Хрещатик, який освітлено ліхтарями. 

Солодощі фабрики представлені не лише в Україні, а й по всьому світу. У кожного бажаючого є можливість спробувати історичні солодощі на смак. Адже рецептура тримається в суворому секреті, тому відтворити, наприклад Київський торт досить важко. Але всі інші солодощі також заслуговують уваги. Це солодка історія Києва, спробувавши яку, можна отримати можливість повернутися в дитинство, і згадати найцінніше, та найважливіше.  Якщо ж плануєте їхати в гості, обовʼязково рекомендуємо взяти з собою Київський тортик, він і досі одна з найвідоміших візитівок Києва, а його смак такий самий, як і раніше, хрусткий та ароматний. 

More from author

Олександрівська лікарня: історія роботи найстарішого медичного закладу

Одна із найстаріших Київських лікарень. Олександрівська лікарня повернулася до історичної назви на честь імператора Олександра. Про це, та інші цікаві факти, читайте в нашому...

Аеропорт «Київ»: робота та історія

У столиці є кілька аеропортів. Один із них – «Київ», який зараз носить ім'я всесвітньо відомого авіаконструктора І. Сікорського, який навчався у житло у...

Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенко: що потрібно про неї знати

У столиці багато різних бібліотек. Одна з них Науково-технічна бібліотека імені Г. І Денисенка. Чому її варто відвідати і чим вона цікава, детальніше читайте...
.,.,.,.