Становлення освіти для жінок в Києві

Сьогодні сумісне навчання чоловіків та жінок ні в кого не викликає здивування. А от понад сто років тому освіта була доступна тільки для чоловіків. Оскільки вважалось, що жінка має дивитись за дітьми, слідкувати за побутом, створювати затишок та готувати вечерю чоловікові.  А от залучати жінок до науки та навчання вважалось справою непотрібною. Та навіть перший вищий навчальний заклад для жінок в Києві відкрився лише у 1878 році, навіть не за ініціативи держави. Далі на kyivone.

Поява перших навчальних закладів

Новітні освітні реформи 1804 року говорили про те, що всі навчальні заклади мають бути переформатовані в гімназії. А вже в 1809 році було засновано найвідомішу Першу київську гімназію, в якій могли навчатися виключно хлопчики. А вже у 1811 році гімназія отримала статус вищого навчального закладу. На восьмирічну програму навчання припадало чимало предметів, а саме математика, логіка, фізика, історія, географія тощо.  Але головний акцент робили виключно на вивчення іноземних мов. Серед основних, латинь, давньогрецька мова, німецька, французька та інші мови. А от після відкриття університету Святого Володимира, в Києві стався справжній бум на навчання. Оскільки після гімназії, хлопці вступали до вишу та це був важливий крок в кар’єрі, тому що закінчивши університет можна було одразу обійняти посаду юриста або лікаря, що було досить престижно в старовинному Києві. 

Гімназії для дівчат

І якщо для навчання хлопців держава робила все, то о з дівчатами справа було трошки інакшою. Наприклад, перша гімназія для дівчат була відкрита лише у 1860 році. Назву гімназія отримала на честь головного мецената київського губернатора Івана Фундуклея. Саме він виступив головним ініціатором створення навчального закладу для жінок. Сюди приймали дівчат з 9 до 13 років. Повний курс навчання в гімназії складав 6 років, та включав у себе наступні класи Закон Божий, російська словесність, арифметика, історія, географія, музика, спів і танці. Спочатку тут навчалось всього 40 дівчат, але згодом, за шість років кількість учениць виросла до 525 дівчат.

Навчання в гімназію було платне і його вартість на рік складала 25 карбованців. Але велика кількість спонсорів і меценатів які постійно допомагали та покращували гімназію, давали змогу дівчатам з незаможних сімей навчатись безкоштовно. Серед відомих опікунів закладу були такі відомі особистості як Лазар Бродський, Лев Гінзбург, Микола Терещенко та багато інших.  Згодом гімназія навіть мала свою філію – Подільську жіночу гімназію, яка знаходилась на Подолі по вулиці Покровська 4. 

Але не дивлячись на хорошу навчальну програму, жіноча гімназія не отримала статус вищого навчального закладу, на відміну від чоловічої гімназії. До того ж акцент робився на навчанні прекрасних домогосподарок та зразкових майбутніх дружин. Оскільки важливо було, щоб жінка могла підтримати розмову. Тому тут максимальним ростом в кар’єрі випускниць гімназії могла бути вакансія домашньої вчительки, яка могла викладати ті предмети, які в гімназії знала якнайкраще. Найвідоміша випускниця гімназії Анна Ахматова, також гімназія випустила декілька талановитих оперних співачок.

З появою Фундуклеївської гімназії з’явилась мода на жіночу освіту.  Одразу почали з’являтись приватні навчальні заклади для жінок. Але рівень навчання був досить низьким у порівнянні з навчальними закладами для чоловіків. 

Інститут = Школа? 

До появи Фундуклеївської гімназії, в Києві діяв інститут шляхетних дівчат, який було відкрито у 1838 році. За своїм напрямком він також не вважався вищим навчальним закладом, і давав дівчатам виключно рівень середньої освіти. Перелік предметів був дуже схожий на гімназійний, але додатково включав у себе домашнє господарювання та рукоділля. Навчання в інституті також не давало дівчатам великого шляху в кар’єрі, вся та ж домашня наставниця, не більше і не менше. Умови вступу до інституту шляхетних дівчат були не досить об’єктивними, оскільки вступити до цього закладу могли лише ті, хто мав свідоцтво про дворянське походження. 

Вища освіта для жінок

Що стосується вищих навчальних закладів для жінок, то знадобився деякий час, щоб впровадити це навчання на державному рівні. Вищі навчальні заклади з’явились в Києві з відставанням від чоловічих аж на 30 років. Для прикладу, у 1632 році в Києві з’являється перший вищий навчальний заклад для чоловіків Києво-Могилянська колегія, в ній хлопці навчались майже 12 років. І викладались в колегії такі предмети: діалектика. Риторика, філософія. Окремо викладалась велика кількість різноманітних мов, серед яких були і польська, і французька  і навіть давньоєврейська. 

А от перший вищий навчальний заклад для жінок з’явився майже через два повних століття. Це були Вищі жіночі курси у 1878 році, в рамках Університету Святої княгині Ольги. 

Інтерес до навчання серед жінок з’явився ще до появи вищих жіночих курсів. По всій країні жінки почали приходити на лекції до університетів та інститутів на правах вільних слухачів. Це було дозволено. А от на появу жінок в аудиторіях закладів реагували по різному. Найлояльнішим був університет Святого Володимира в Києві, його колегія навіть пропонувала зараховувати жінок на навчання, а от інші Виші в країні, досить скептично ставились до жіночої освіти. До того ж вони були категорично проти порівнювати права жінок і чоловіків на навчання.  Тому жінки, які хотіли здобути вищу освіту мали їхати на навчання за кордон. За статистикою, лише в університеті Цюриха було понад 40% студенток з Російської імперії. Але закордонне навчання могла собі дозволити не кожна, тому все ж таки попит на навчання в Україні постійно зростав. 

Альтернативу запропонували дружини професорів київського вишу. Вони запропонували створити Вищі жіночі курси. Активістки зібрали перший статутний капітал у розмірі 550 карбованців, та почали роботу над проектом. Навчання вони зробили платним, але доступним і значно дешевшим ніж навчання за кордоном. На Вищі курси могла вступити кожна дівчина яка мала атестат про середню освіту . Дівчата навіть змогли обирати собі факультет. На той час було доступно два: історико-філологічний, або ж фізико-математичний. Оскільки попит на навчання зростав, а влада планувала зменшити навчальну міграцію, то було прийняте рішення розширити кількість факультетів для жінок, таким чином з’явились ще правничий, медичний та комерційний. 

Не дивлячись на появу вищих курсів, вони ще сильно відрізнялись від загальної вищої освіти в країні. Деякі чоловіки та навіть професори ставились до курсисток дуже упереджено, а іноді навіть з презирством. Влада зі свого боку взагалі вважала дівчат, які прагнуть здобути освіту великою рушійною силою та бунтарством.  Так і в той час суспільство виявилось взагалі не готовим до появи жінок – дипломованих спеціалістів. Тому держава створювала всі умови. Щоб навіть отримавши диплом дівчина не змогла знайти собі роботу за фахом і займалась лише тим, що в неї має виходити якнайкраще, а саме народжувати та виховувати дітей, та створювати затишок в дому. А у 1886 році цар Олександр 2-й видав наказ закрити всі жіночі навчальні заклади в країні. 

Відродження освіти для жінок відбулося лише у 1905 році. А з 1911 почались справжні реформи про зрівняння прав на навчання для чоловіків та жінок. З цього моменту жінки могли не лише отримати диплом, але й влаштуватися на роботу у дуже відповідальних напрямках: лікарем, адвокатом, або навіть здобути звання професора. 

More from author

ТОП-10 цікавих фактів про легендарного київського вченого Бориса Патона

Ім'я цього киянина прославилося не лише у рідному місті, а й далеко за межами України. Євген Патон пішов із життя, коли йому виповнився 101...

Навчання в державних гімназіях в старому Києві

Щоразу, з початком навчального року батьки школярів ставлять собі стандартні питання, скільки платити за навчання, які можуть бути додаткові витрати, а також що ще...

Як в Києві вступали до вишів понад сто років тому

Зараз системою вступу до Вишів нікого не здивуєш. Все дуже просто, закінчив школу, здав ЗНО, отримані результати приніс до вступної комісії. До того ж...
.,.,.,.